Полабська мова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Polabian_Slavs.png|thumb|250px|right|Колишні області полабських слов'ян.]]
'''Полабська мова''' — вимерла [[Слов'янські мови|слов'янська мова]], належить до групи [[західнослов'янські мови|західнослов'янських мов]]. ▼
▲'''Полабська мова'''
Полабська мова найближча до [[польська мова|польської]] і разом із нею, а також [[Словінцька мова|словінцько]]-[[Померанська мова|померанськими]] говірками й [[Кашубська мова|кашубською мовою]], умовно включена до так званої [[Лехитські мови|лехитської підгрупи]] західнослов’янських мов (за ім’ям легендарного засновника [[Польща|Польщі]] — Lech).▼
▲Полабська мова найближча до [[польська мова|польської]] і разом із нею, а також [[Словінцька мова|словінцько]]-[[Померанська мова|померанськими]] говірками й [[Кашубська мова|кашубською мовою]], умовно включена до так званої [[Лехитські мови|лехитської підгрупи]]
Назва мови походить від слов’янської назви річки Лаба (пол. Łaba, чес. Labe і т.д.).▼
▲Назва мови походить від
==Ареал==▼
Була поширена з [[7 століття|7 ст.]] до першої половини [[18 століття|18 ст.]] більшою частиною по правому березі річки [[Ельба|Лаба (Ельба)]] у німецькому князівстві [[Люненбург]] (тепер округ [[Люхов-Даненберг]] землі [[Нижня Саксонія]] у [[Німеччина|Німеччині]]), де й записано пам’ятки цією мовою, а також на теренах півночі сучасної Німеччини ([[Мекленбург]], [[Бранденбург]], [[Шлезвіг]]).▼
▲== Ареал ==
▲Була поширена з [[7 століття|7 ст.]] до першої половини [[18 століття|18 ст.]] більшою частиною по правому березі річки [[Ельба|Лаба (Ельба)]] у німецькому князівстві [[Люненбург]] (тепер округ [[Люхов-Даненберг]] землі [[Нижня Саксонія]] у [[Німеччина|Німеччині]]), де й записано
Ареал розповсюдження полабської мови межував із серболужицькими (сорбськими) діалектами на сході Німеччини.
Рядок 13 ⟶ 14:
Починаючи з [[10 століття|10]]-[[12 століття|12 ст.]], у зв'язку з Німецьким переселенням на Схід, її поступо витіснено [[німецька мова|німецькою мовою]]. Остання носійка мови померла у [[1756]] році у віці 88 років.
== Особливості ==
'''Архаїчні риси''':
* збереження носових звуків [ą] і [ę]: pętь > pąt
* збереження у [[дієвідміна|дієвідміні]] [[аорист]]а та [[імперфект]]а.
'''Іновації''':
* дифтонгізація закритих голосних [i] > [ai], [u] > [au], [y] > [oi]: bl'''i'''zko > bl'''ai'''sk, d'''u'''ša > d'''au'''sa, r'''y'''ba > r'''oi'''ba
* зміна слов'янського [о] в [ü], [ö]: d'''o'''bryi > d'''ü'''bre, k'''o'''za > t''''ö'''za (вплив німецької мови)
Рядок 28 ⟶ 29:
В лексиці велика кількість [[запозичення|запозичень]] з німецької мови.
== Пам'ятки ==
Мова була безписемною, але в 17-18 ст. записано декілька коротких текстів, а також складено словник на 5 тис. слів.
Окрім нечисленних
== Див. також ==
Рядок 39 ⟶ 40:
== Джерела ==
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Reinhold_Olesch Olesch, Reinhold] (1977),
* Rzetelska-Feleszko, Ewa (2002),
* Kapović, Mate (2008) {{ref-hr|}}, Uvod u indoeuropsku lingvistiku, Zagreb: Matica hrvatska, ISBN 978-953-150-847-6
* {{книга|автор=[[Селищев Афанасій Матвійович|Селищев А. М.]]|заголовок=Славянское языкознание. Западнославянские языки|місце=Москва|видавництво=Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР|рік=1941|сторінки=419—448}}
Рядок 49 ⟶ 50:
* {{стаття|автор=[[Олеш Рейнгольд|Olesch R.]] |заголовок= Jezik polapskih Drevana |видання= Suvremena lingvistika |рік= 1977| номер= 15/16 |seite= 3—8}}
* [[Казімєж Полянський|Polański Kazimierz]] & Sehnert Janusz // «Polabian-English Dictionary». The Hague: Mouton 1967
* Polański Kazimierz (1993),
* {{книга|автор=[[Казімєж Полянський|Polański K.]] |заголовок= Gramatyka języka połabskiego |рік= 2010|сторінок=209}}
| |||