Феофіл (Булдовський): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Однофамільці|Булдовський (прізвище)}}
'''Феофіл Булдовський''' (5 серпня [[1865]], [[Василівка]] Хорольського повіту. - † 20 січня[[1944]], тюрма НКВД СССР) — український православний церковний діяч, митрополит всієї України [[Українська соборно-єпископська церква|Української соборно-єпископської церкви]](1929–1937), митрополит [[Українська Автокефальна Православна Церква (1942—1944)|Української автокефальної православної церкви]] (1942–1943), архиєпископ Харківський та Полтавський.
== Біографія ==
▲Народився у родині священика на Полтавщині, село Василівка Хорольського повіту.
До Лютневої революції 1917 в Російській імперії служив священиком; був відомий прогресивними поглядами і українофільством. У травні 1917 брав участь у Полтавському єпархіальному з'їзді, на якому виступив з доповідддю «Про українізацію церкви». Член Полтавського єпархіального управління. 14.1.1923 висвячений на єпископа Лубенського і Миргородського під юрисдикцією Московської патріархії. У червні 1925 виступив одним із організаторів Собору єпископів у Лубнах (тепер Полтавська область), на якому було проголошено утворення Української православної церкви з канонічною послідовною ієрархією (див. [[Українська соборно-єпископська церква]]). Обраний заступником архієпископа всієї України Павла Погорілка, а після його арешту — митрополит усієї України (з січня 1929) з місцем перебування у Харкові, пізніше — у Луганську. Із закриттям у Луганську в 1937 останньої церкви повернувся до Харкова, де проживав як приватна особа.
Рядок 9 ⟶ 12:
У 1942-43 — митрополит Харківський УАПЦ.
З поверненням 1943 р. Східної України в
12 листопада 1943 р. митрополит був заарештований НКВД.▼
▲12 листопада 1943 р. митрополит був заарештований групою НКВД СССР. 20 січня 1944 р. його довели до смерті у сталінських застінках.
== Джерела ==
| |||