Вікіпедія

Ковила дніпровська: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вилучена Категорія:Тонконогові; додана Категорія:Ковила з допомогою HotCat
уточнення, доповнення, оформлення
Рядок 1:
{{Taxobox
| color = lightgreen
| name = Ковила дніпровська
| image = Stipa borysthenica kz.jpg
| image_width =
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
Рядок 13:
| ordo = [[Тонконогоцвіті]] (Poales)
| familia = [[Тонконогові]] (Poaceae)
| genus = [[Ковила]] (''Stipa'')
| species = '''Ковила дніпровська'''
| binomial = ''Stipa borysthenica''
| binomial_authority = [[Клоков Михайло Васильович|Klokov]] ex Prokudin[[Прокудін inЮрій Миколайович|Prokudin]], Wulf.1951
| wikispecies = Stipa borysthenica
| commonscat = Stipa borysthenica
}}
 
'''Ковила́ дніпро́вська''' (''Stipa borysthenica'')<ref name="[http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-444785 The Plant List.]">[http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-444785 The Plant List.]</ref>&nbsp;— [[багаторічна рослина]] родини [[Тонконогові|Тонконогових]]. Вид занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] і Польщі. Декоративна, протиерозійна культура.
'''Ковила дніпровська''' (''Stipa borysthenica'')&nbsp;— [[рослина]] роду [[Ковила]] родини [[Тонконогові]].
 
== Опис ==
== Біологія виду ==
[[ГемікриптофітТрав'яниста рослина]]. Щільнодернинний злак до 1,1&nbsp;м заввишки, утворює щільні дернини. [[Гемікриптофіт]]. [[Стебло|Стебла]] голі або слабко шорсткуваті під вузлами. Стеблові листки 4–16&nbsp;см завдовжки та до 1,2–3&nbsp;мм завширшки,Листкові піхви зовні гостро-шерсткішорсткі від відігнутих щетинок. Неплідні пагони сизувато-зелені, 10–1510-15&nbsp;см завдовжки, коротші за стебло;. Стеблові [[листокЛисток|листки]] 4-16&nbsp;см завдовжки та до 1,2-3&nbsp;мм завширшки, знизу голі та гладенькі, зверху голі або трохи шорсткуваті; язички яйцеподібно-продовгуваті, з відтягнутою трикутною верхівкою. [[Суцвіття]]&nbsp;— піхвиволоть, голіщо або слабко шорсткуваті. Волотьскладається з 8–178-17 колосків;. їїЇї вісь 11–1811-18&nbsp;см завдовжки, гола, на нижньому вузлі з пензликом волосків;. колосковіКолоскові луски до 5–75-7,5&nbsp;см завдовжки;. нижняНижня квіткова луска 17–2117-21&nbsp;мм завдовжки, дві крайові смужки волосків не доходять до основи остюка, середня значно довша за бокові;. остюк[[Остюк]] у нижній закрученій частині шорсткуватий, у верхній&nbsp;— пірчастий; гола частина остюка жовтувата а потім коричнева. Цвіте

Квітне у травні-червні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується [[насіння]]м.
 
== Поширення ==
[[Ареал]] простягається від [[Центральна Європа|ЦентральнаЦентральної]] та [[Східна Європа|Східної Європи]], через [[Передкавказзя]], Південнийдо півдня [[Сибір]],у північта півночі [[Середня Азія|Середньої Азії]]. На теренах України поширений переважно на [[Лівобережжя|Лівобережжі]] у східній частині лісостепової смуги, а також на прирічкових ділянках степових районів. Крім того, популяції ковили дніпровської можна зустріти на півдні [[Полісся]] по борових терасах вздовж [[Дніпро|Дніпра]].
 
== Екологія ==
[[Файл:Fülöpháza sandy dunes.jpg|міні|Типовий ценоз (Національний парк [[Кишкуншаг (національний парк)|Кишкуншаг]], Угорщина)]]
Рослина світлолюбна, морозо- та посухостійка. Віддає перевагу сухим, бідним, піщаним та супіщаним (у степах) ґрунтам. Зростає на річкових та приморських пісках, по схилах степових балок, рідше&nbsp;— на узліссях соснових лісів. Оскільки вид тяжіє до специфічних місць зростання, його популяції трапляються спорадично і займають невелику площу. Проте, за умов низького антропогенного навантаження, ковила дніпровська може навіть домінувати у [[псамофіт]]них угрупованнях.
 
== Значення і статус виду ==
=== Поширення в Україні ===
Популяціям цієї рослини шкодять надмірне випасання, розробка піщаних кар'єрів, заліснення території. Факторами ризику є і природні особливості: вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентна здатність тощо. Вид охороняється у [[Луганський природний заповідник|Луганському]] та [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]] (відділення «[[Стрільцівський степ (заповідник)|Стрільцівський степ]]») заповідниках. За умови заповідного режиму, після пасовищної демутації, ковила дніпровська відновлюється відносно добре, але на подальших стадіях [[Сукцесія|сукцесії]] зникає.
В Україні&nbsp;— Південне [[Полісся]], борова тераса Дніпра, східний [[Лісостеп]], річкові та приморські піски степової частини країни. За регіонами: [[Київська область|Київська]], [[Сумська область|Сумська]], [[Черкаська область|Черкаська]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Харківська область|Харківська]], [[Донецька область|Донецька]], [[Луганська область|Луганська]], [[Херсонська область|Херсонська]], [[Запорізька область|Запорізька]] області, АР [[Крим]]. Популяції трапляються спорадично, займають невелику площу, що пов'язано з екологічними особливостями виду. За сприятливих умов, особливо відсутності значного випасу, сягає рівня домінанта.
 
Щільні дернини цієї ковили здатні закріплювати ґрунти, що особливо важливо для сипких погано закріплених пісків. Вид можна використовувати у декоративному садівництві нарівні з іншими представниками цього роду.
=== Умови місцезростання ===
Сухі бідні псамофітно-степові ценози борових піщаних терас та приморських пісків. У Степовій зоні зустрічається також на супіщаних ґрунтах по схилах балок. Ксерофіт, псамофіт.
 
== Систематика ==
== Загрози, охорона ==
Вид монотиповий, тобто в його межах не описано жодних підвидів. Таксономічний статус ковили дніпровської різними ботаніками оцінюється по-різному. В українській науці ця рослина вважається окремим видом, в той час, як європейські науковці частіше розглядають її як синонім [[Ковила пірчаста|ковили пірчастої]].<ref name="[http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-444785 The Plant List.]"></ref> Відомі наступні синоніми:
Загрозами є [[антропогенні фактори|антропогенні]]: перевипас, розробка піщаних кар'єрів, заліснення території. Природні: вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентна здатність. За умови заповідного режиму, після пасовищної демутації, відновлюються відносно добре, але на подальших стадіях сукцесії зникає.
* ''Stipa borysthenica var. germanica'' (Endtm.) Dengler
* ''Stipa joannis subsp. sabulosa'' (Pacz.) Lavrenko
* ''Stipa pennata subsp. sabulosa'' (Pacz.) Tzvelev
* ''Stipa sabulosa'' (Pacz.) Sljuss.
 
== Джерела ==
Занесена до [[Червона книга України|Червоної книги України]], природоохоронний статус&nbsp;— вразливий. Охороняється у [[Луганський природний заповідник|Луганському]] та [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]] (відділення «[[Стрільцівський степ (заповідник)|Стрільцівський степ]]») природних заповідниках та інших заповідних об'єктах.
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://redbook-ua.org/item/stipa-borysthenica-klokov-ex-prokudin/ ВидКовила дніпровська] у ЧКУ]Червоній книзі України.&nbsp;— <small>Переглянуто 13 грудня 2014.</small>
 
[[Категорія:Ковила|дніпровська]]
[[Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України]]
[[Категорія:Флора України]]
[[Категорія:Флора Азії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ковила_дніпровська