Стефан Малий: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
Так чи інакше, Стефан з'явився в січні 1766 в сільській громаді Маін поблизу Будви на Адріатичному узбережжі і найнявся батраком в маєток заможного селянина на ім'я Вук Маркович. Розповідають, що чужинець, який називав себе Стефаном, був майстерним знахарем, лікував витяжкою з зміїної отрути і травами, причому - що несподівано для цієї професії - брав гроші тільки після повного одужання пацієнта, а разом з тим вів з людьми, які до нього приходили незвичні і тому дивовижні бесіди про необхідність припинити ворожнечу і об'єднати чорногорців проти спільного ворога. Розповідають, що навесні того ж року він зумів вилікувати господаря - Вука Марковича від важкої хвороби і той почав ставитися до свого працівника з повагою і майже спорідненою прихильністю.
Чутки про те, що Петро III не помер, як було офіційно заявлено, в Ропшинских палаці, а зумів втекти і ховається в народі - ходили не тільки в Росії. Як бувало вже не раз, спрацьовувало «правило Ейдельмана»: імператор, убитий на початку правління, перетворюється в народній пам'яті в «доброго імператора», який, звичайно ж, повернеться в найважчий момент, щоб врятувати свій народ від розорення і загибелі.<ref>
У Сербії та Чорногорії, для яких Росія звично сприймалася як «старша православна країна», звідки здавна чекали допомоги проти венеціанців і турок, легенда трансформувалася таким чином: який втік від підступів Катерини та її коханця, імператор переховується за кордоном, в одній з православних країн. Не дивно тому, що в атмосфері загального очікування і надій будь-яка нетривіальна людина привертала до себе напружену увагу. Так сталося і зі Стефаном.
| |||