Танкові війська Російської Федерації: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ХЕндрюХ (обговорення | внесок) |
ХЕндрюХ (обговорення | внесок) |
||
Рядок 173:
Таким чином, протягом [[1942]] року була здійснена програма організаційного будівництва танкових військ, що дозволило до січня [[1943]] року мати в танкових військах дві танкові армії, 24 танкових (з них два були в стадії формування), 8 механізованих (два з них завершували формування) корпусів, а також значну кількість різних бригад та полків для БПП.<ref name="rkka1941-45">[http://www.rkka.ru/tank-vs-tank/ussr/shtat/bronetankovie_i_mechanizirovannie_voiska.htm Строительство советских бронетанковых и механизированных войск (1941 — 1945)] на сайті [http://www.rkka.ru rkka.ru].</ref>
=== Бронетанкові та механізовані війська (грудtym 1942—1953) ===
[[Файл:Дмитрий Данилович Лелюшенко.jpg|200px|thumb|right|[[Лелюшенко Дмитро Данилович|Д. Д. Лелюшенко]], командувач [[4-а гвардійська танкова армія (СРСР)|4-ї гвардійської танкової армії]] в [[Битва за Берлін|битві за Берлін]].]]
У грудні [[1942]] року автобронетанкові війська стали називатися бронетанковими та механізованими військами. Було утворено Управління командувача бронетанковими та механізованими військами і введена посада командувача бронетанковими та механізованими військами.
У [[1943]] році на озброєння надійшли [[Самохідна артилерійська установка|самохідно-артилерійські установки]] ([[СУ-122]]), які призначалися для мобільного вогневої підтримки танкових з'єднань. У танкових і механізованих корпусах було збільшено кількість танків, включені самохідно-артилерійські, мінометні та зенітні частини. [[16 січня]] [[1943]] року указом [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Президії Верховної Ради СРСР]] були введено звання [[Маршал роду військ|маршала бронетанкових військ]].
Почалося формування танкових [[Армія|армій]] однорідного складу — у січні [[1943]] року з'явилися [[1-а танкова армія (СРСР)|1-а]]<ref>[http://www.rkka.ru/tank-vs-tank/ussr/ta1gvta1/ta1-2.html 1-я танковая армия (II формирования)] на сайті [http://www.rkka.ru rkka.ru].</ref> і [[2-а танкова армія (СРСР)|2-а танкові армії]]<ref>[http://www.rkka.ru/tank-vs-tank/ussr/ta2gvta2/ta2.html 2-я танковая армия] на сайті [http://www.rkka.ru rkka.ru].</ref> До літа [[1943]] року вже було п'ять танкових армій, які складалися з двох танкових і одного механізованого корпусів, а також багато окремих танкових і механізованих корпусів.
Постійно зростала кількість танків, що брали участь в операціях: в [[Битва за Москву|Московській битві]] ([[1941]]—[[1942]]) брало участь 780 танків, в [[Сталінградська битва|Сталінградській битві]] ([[1942]]—[[1943]]) — 979<ref name="bse"/>, в [[Операція «Багратіон»|Білоруської операції]] ([[1944]]) — 5200, в [[Битва за Берлін|Берлінської операції]] ([[1945]]) — 6250 танків і САУ. За словами генерала армії [[Антонов Олексій Інокентійович|О. І. Антонова]]<ref>{{книга
|автор = Коллектив авторов.
|частина =
|заголовок = Советские танковые войска 1941-1945. Военно-исторический очерк
|оригінал =
|посилання = http://militera.lib.ru/h/sovtankv/
|ответственный =
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Воениздат
|рік = 1973
|том =
|сторінки = 4
|сторінок =
|серия =
|isbn =
|тираж =
}}</ref>, «...друга половина війни пройшла під знаком переваги наших танків та самохідної артилерії на полях битв. Це дозволяло нам здійснювати оперативні маневри величезного розмаху, оточувати великі угруповання противника, переслідувати його до повного знищення».
Неодноразова і докорінна реорганізація цього роду військ за роки Великої Вітчизняної війни обумовлена змінами в способах ведення бойових дій в роки війни і була спрямована на досягнення постійної відповідності форм організації танкових військ способам ведення бою та операції. При цьому обмежуючим фактором були економічні можливості країни по виробництву озброєння та бойової техніки.
Тенденції розвитку танкових військ включали:<ref name="rkka1941-45"/>
{{Початок цитати}}
* постійне збільшення вогневої потужності і ударної сили частин, з'єднань та об'єднань;
* надання, особливо корпусам іа арміям, необхідної автономності при веденні бойових дій у відриві від стрілецьких з'єднань;
* постійне прагнення до забезпечення всім організаційним формам високої рухливості та мобільності;
* забезпечення частинам, з'єднанням і об'єднанням можливостей для успішного ведення бою та операції в різних умовах місцевості;
* створення легкокерованої організації полків, бригад, корпусів і армій.
{{Кінець цитати}}
Одразу після закінчення Великої Вітчизняної війни танкові війська, розміщені в [[Східна Європа|Східній Європі]], були одним з найважливіших чинників по стримуванню правлячих кіл [[Велика Британія|Великої Британії]] і [[США]] від проведення військової операції проти [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Після аналізу співвідношення сил СРСР і колишніх союзників (1,56: 1 — по еквівалентним бронетанковим дивізіям; 2,53: 1 — по всім еквівалентним дивізіям сухопутних військ<ref>[http://www.history.neu.edu/PRO2/pages/022.htm «Operation Unthinkable: 'Russia: Threat to Western Civilization'»] British War Cabinet, Joint Planning Staff [Draft and Final Reports: 22 May, 8 June, and 11 July 1945], Public Record Office, CAB 120/691/109040/022. {{en icon}}</ref>) план [[Операція «Немислиме»|операції «Немислиме»]] був відправлений в архів, а наступні плани війни проти СРСР розроблялися вже на рівні [[НАТО]]. Згідно з планом оборони країни на [[1947]] рік, збройним силам ставилося завдання забезпечити цілісність кордонів на Заході та Сході, встановлених міжнародними договорами після Другої світової війни, бути в готовності до відбиття можливої агресії противника. У зв'язку зі створенням НАТО, з [[1949]] року почалося поступове збільшення чисельності радянських збройних сил: країна втягувалася в [[Гонка озброєнь|гонку озброєнь]]<ref name=rzheshevsky>[http://militera.lib.ru/research/rzheshevsky1/01.html Секретные военные планы У. Черчилля против СССР в мае 1945 р.]. Ржешевский О. А. Новая и новейшая история, 1999, № 3.</ref>.
[[1 липня]] [[1946]] року Указом [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Президії Верховної Ради СРСР]] засноване професійне свято [[День танкіста]] в ознаменування великих заслуг бронетанкових та механізованих військ у розгромі противника в роки [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]], а також за заслуги танкобудівників в оснащенні Збройних Сил країни бронетанковою технікою.
| |||