Мерв: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Mervturkmenistan.jpg|thumb]]
'''Мерв'''  — колишнє [[місто]]-[[оаза]] у [[Середня Азія|Середній Азії]] на [[Великий шовковий шлях|Великому шовковому шляху]], залишки якого розташовані поблизу сучасного [[Туркменістан|туркменського]] міста [[Мари]]. Руїни міста занесені до списку об'єктів [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
 
== Історія ==
 
В оазі, що мала велике значення для торгівельних зв'язків між заходом і сходом, існувало, змінюючи одне одного кілька міст. Археологічні розкопки свідчать, що люди жили тут ще в доісторичні часи. Під назвою ''Моуру'' Мерв згадується разом із [[Балх]]ом (Бахді) в [[Зенд-Авеста|Зенд-Авесті]]  — коментарях до [[Авеста|Авести]].
 
Мерв був столицею [[Сатрапія|сатрапії]] [[Маргіана]] в часи [[Ахеменіди|Ахеменідів]]. Маргіана згадується як ''Маргу'' в [[бегістунський напис|бегістунському написі]], висіченому на скелі за велінням [[Дарій І|Дарія I]].
Рядок 16:
[[Араби]] завоювали [[Іран]] в [[651]], і Мерв став головним містом провінції [[Великий Хорасан|Хорасан]] держави [[Омейяди|Омейядів]]. У [[671]] [[Зіяд ібн Абі Суф'ян]] послав у Мерв 50 тисяч арабських вояків, і місто стало базою розширення впливу арабів у Середній Азії. Під проводом [[Кутайба бін Муслім|Кутайби бін Мусліма]] араби звоювали [[Балх]], [[Фергана|Фергану]], [[Бухара|Бухару]], [[Кашгар]] і проникли аж у [[Китай]]. В ці часи в Мерв переселилася значна кількість арабів.
 
У лютому [[748]] Мерв став столицею заколоту. Генерал [[Абу Муслім]] оголосив у ньому про заснування нової династії  — [[Аббасиди|Аббасидів]]. Впродовж правління Аббасидів, які захопили [[Багдад]] у [[750]], Мерв залишався суттєвою базою їхньої підтримки, а тому посада намісника в Мерві була однією із найпливовіших у халіфаті. З [[813]] по [[818]] халіф [[Аль-Мамун]] мав у Мерві тимчасову резиденцію, і місто було фактичним центром ісламського світу.
 
З ослабленням халіфату в Мерві правили вже не арабські, а перські династії [[Тагериди|Тагеридів]], [[Саманіди|Саманідів]], [[Газневиди|Газневидів]].
 
== Правління турків ==
У 1037 році Мерв мирно захопили [[турки-сельджуки]], що рухалися на захід зі степів за [[Аральське море|АралАралом]]ом. Мирній окупації сприяло те, що тодішній султан Масуд із династії Газневідів був дуже непопулярний. Сельджуки зупинилися в Мерві й поступово окупували весь Хорасан та Іран. У часи їхнього правління Мерв виріс до найбільшого розміру. З населенням 200 тис. він був, мабуть, у період з [[1145]] по 1153 рік, найбільшим містом у світі. Місто було визначним торговим та культурним центром, мало чудовий базар, велику бібліотеку, [[медресе]].
 
Проте, в [[1153]] [[кочівники]]-[[огузи]] сплюндрували місто, і розпочався його поступовий занепад. Мерв переходив із рук у руки  — його захоплювали огузи, хіванці, гуриди, а центр Хорасану перемістився в [[Нішапур]].
 
== Нашестя і правління монголів ==
Рядок 34:
 
== Залишки ==
В оазі збереглися залишки кілька близьких між собою, але окремих міст, оточених стінами. Жодне з цих міст не має древнішого шару. Місто щоразу після кожного знищення будувалося на новому місці. Чотири такі оточені стінами міста відповідають чотирьом періодам важливості Мерва. Найстаріше й найменше городище, Ерк-Кала, відповідає періоду Ахаменідів, городище Гяур-Кала  — елліністичному періоду та періоду Сасанідів, городище Султан-Кала відповідає Аббасидському періоду, менше тимурдиське городище  — періоду після монгольського завоювання.
 
{{Commonscat|Merv}}