Вікіпедія

Давньогрецька література: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Грецька література}}
Старогрецька література — сукупність літературних творів античних авторів, що включає всю творчість старогрецьких поетів, істориків, філософів, ораторів і ін. аж до кінця історії Древньої Греції.
{{Давньогрецьке мистецтво}}
 
'''Давньогрецька література''' найдавніша з національних літератур [[Європа|Європи]]. Вона виникла на основі [[фольклор]]у грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу.
У древніх греків була здатність живо сприймати те, що оточує і швидко відгукуватися на нього, проникати глибоко в основні мотиви явищ і уловлювати їх типові, істотні риси, пластичність греч. розмови, що дозволяла еллінові виражати легко і точно кожну свою думку і настрій з усіма їх відтінками, повідомили древнегреч. літературі гуманістичний характер і забезпечили за нею загальнолюдський інтерес. У основних властивостях еллінського генія криється розгадка незрівнянної оригінальності його наукової і художньої творчості, довговічності безлічі вироблених ним ідей, образів і цілих систем світогляду; цим же обумовлюється той величезний вплив, яке мала древнеэллинская література на усі пізніші, починаючи з римської, і на європейську вченість.
 
Крайніми межами історії давньогрецької літератури визначають 11 століття до н. е., коли склалися численні оповіді про героїв [[Троянська війна|Троянської війни]], і першу половину 6 століття н. е., коли за розпорядженням імператора [[Юстиніан]]а [[529]] року були закриті філософські школи в [[Афіни|Афінах]]. У цьому проміжку часу розрізняють два періоди:
Історія давньогрецької літератури органічно пов'язана з життям Еллади, її культурою, релігією, традиціями, в неї по-своєму відбиваються зміни в соціально-економічній, політичній галузях. Сучасноюнаукою виділяються чотири періоди історії давньогрецької літератури.
* перший — від зародження літератури до 3 століття до н. е., переважно творчий період;
* другий — від початку [[александрія|александрійської]] вченості до [[Юстиніан]]а, переважно час вивчення колишньої літератури і засвоєння давньогрецької освіченості іншими народностями.
 
У творчу добу давньогрецької літератури виділяють два проміжні періоди. У першому періоді керівна роль належала колоніям, у другому беззаперечно панували [[Афіни]]:
Архаїчний, який охоплює час до початку V ст. до н.е. Це епоха «ранньої Греції», коли відбувається повільне розкладання патріархально-родового ладу і перехід до рабовласницького державі. Предмет нашої уваги - збережені пам'ятки фольклору, міфологія, прославлені поеми Гомера «Іліада» і «Одіссея», дидактичний епос Гесіода, а також лірика, сузір'я поетів, які творили в VII-VI ст. до н.е.
* перший — розвиток [[епос]]у, [[лірика|лірики]] ([[меліка]]), [[давньогрецький театр|виникнення драми]] і всіх видів [[проза|прози]], тривав приблизно до 480 до н. е.;
 
* другий — так званий, аттичний період — доба вищого процвітання драми, [[красномовство|красномовства]], [[давньогрецька філософія|філософії]], [[історіографія|історіографії]] з переходом до точних наук.
Мансарда (або класичний) охоплює V-IV ст. до н.е., коли грецькі поліси і, впершу чергу, Афіни, це «око Еллади», переживають розквіт, а потім - криза, втрачають незалежність, опинившись під владою Македонії. Цей час чудового зльоту у всіх художніх сферах. Це, перш за все, грецький театр, драматургіяЕсхіла, Софокла, Евріпіда, Арістофана; аттическая проза: історіографія (Геродот, Фукідід), ораторське мистецтво (Лисий, Демосфен), філософія (Платон, Аристотель).
 
Елліністичний охоплює час з кінця IV ст. до н.е. до кінця I ст. н.е. Предмет уваги - олександрійська поезія і новоаттической комедія (Менандр).
 
Римський, тобто час, коли Греція стає провінцією Римської імперії. Головні теми: грецький роман, творчість Плутарха і Лукіана.
 
== Догрецька та егейська доба ==
Рядок 97 ⟶ 96:
 
Водночас давньогрецька культура справила відчутний вплив на народи підкорені греками або колонізовані. Це стосується мідян, вавилонян, сирійців, мешканців МАлої Азії, а також навіть юдеїв. Серед останніх слід відзначити автора драм [[Єзекіль|Єзекіля]].
 
Еллінській літературі притаманна розмаїта проблематика: від заклику до стійкості й незламності в обороні батьківщини (Тіртей) до проповіді насолоди життям, притаманної творчості Анакреонта. А найтоншим психологом була Сапфо, яка вміла відтворити майже невловимі порухи душі людини. Злетом людського духу вважається еллінська трагедія (слово «трагедія» теж грецького походження). Творчість афінян Есхіла, Софокла й Евріпіда припадає на
золоту добу давньогрецької літератури (V ст. до н. е.). Так, образ нескореного титана Прометея (трагедія Есхіла «Прометей закутий»), який кинув сміливий виклик несправедливій владі Зевса, «карався, мучився, але не каявся», згодом надихав багатьох письменників і мільйони борців проти національного, соціального та будь-якого іншого гніту.
 
Як бачимо, елліни залишили вагому спадщину в усіх трьох родах літератури: епосі, ліриці й драмі (і ці слова грецького походження). Та й розподіл літератури на роди розроблений уже згаданим еллінським ученим Арістотелем (IV ст. до н. е.)
 
=== Наукова проза ===
Рядок 129 ⟶ 123:
 
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}2.Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}
 
{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}
{{Європейська література}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Давньогрецька_література