Бессарабська площа: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м вікіфікація, оформлення |
||
Рядок 15:
|індекс =
|телефони =
|метро = {{лкм|1}}«{{м|Хрещатик}}» (0,5 км), <br />{{лкм|3}}«{{м|Палац Спорту}}» (0,5 км), <br />{{лкм|2}}«{{м|Площа Льва Толстого}}» (0,5
|автобус = {{ка}}24 (у будні)
|трамвай =
Рядок 38:
|тип = площа
}}
'''Бессара́бська площа'''
== Історія ==
Усередині [[XVI ст.]] на її місці існувало [[кладовище]]. Про це повідомляє один з документів [[1593]] року. Цвинтар там був і в першій половині [[XVIII ст.]], його започаткувала там [[Лютеранство|лютеранська]] [[громада]] [[Київ|Києва]]. У зв'язку із забудовою [[Хрещатик]]а [[1812]] року його закрили і перенесли на [[Звіринецьке кладовище|Звіринець]], наприкінці [[1830-ті|1830-х]] років здійснили планування цієї місцевості шляхом засипання [[урвище|урвищ]] глибиною до 6-ти метрів шарами [[Гній (добриво)|гною]] та землі, які чергувалися. Так виникла за межами міського поселення площа, на якій в 1-ій половині XIX століття виник стихійний базар. На ньому торгували [[селяни]] із [[Південна Україна|південної України]] і [[Бессарабія|Бессарабії]], звідки і походить назва Бессарабської площі. Стихійний ринок, який працював на Бессарабській площі, являв собою досить негативний контраст з новомодними будівлями, що з'явилися на Хрещатику і [[Велика Васильківська вулиця|Великій Васильківській]] вулиці. Серед ходових товарів слід назвати [[вино]] та [[фрукти]].
Рядок 86:
{{кэс85|С=61–62}}
{{ктд}}
* Хроніка старого Києва / ''В. Галайба''.
{{кібед}}
|