Алкман: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 70:
У давнину високо цінували любовні вірші Алкмана, фрагменти яких дійшли до нашого часу, крім того, йому належить кілька застільних пісень. Імовірно, саме він створив нові поетичні форми, піднесши в ранг літератури імпровізовані пісні, що до того були насамперед музично-танцювальними композиціями. Однак найвагоміший внесок Алкман зробив у розвиток хорової поезії.
Пейзажна лірика має вікові традиції. Ще у глибоку давнину, у другій половині
VII століття до н. е., у Спарті жив виходець з малоазійських греків поетАлкман.
До нас дійшло мало відомостей про цю людину. Та ми знаємо, що значна частина
його творчості була присвячена створенню гімнів богам та епіталамів — пісень на
честь молодого подружжя. Але не менше натхнення викликала у поета прадавня
природа, що зачаровувала його уяву своєю красою і непізнаними таємницями.
Віршам Алкмана притаманна свіжість і безпосередність почуттів, що демонструють
чистоту душі їх автора.
До свого вірша “Нічна пісня мандрівника” (1780) він дав підзаголовок “За
Алкманом”, не приховуючи того, що його вірш навіяний творчістю давньогрецького
поета. А ще Гете навчався музиці і живопису, до яких мав схильність протягом
усього свого життя. Знання з цих двох видів мистецтва додали характерних ознак
до його індивідуального поетичного стилю — його вірші відзначаються
мальовничістю і звуковим багатством.
Тематика обох віршів — нічний сон природи: обидва поети описують гірські
вершини, тишу лісу (пущі — у Алкмана, бору — у Гете), спокій птахів. Але у
вірші Алкмана людина виступає стороннім спостерігачем нічного пейзажу, вона не
включена до загальної картини природи.
== Алкманова Строфа ==
|