Відмінності між версіями «Естонці»

22 байти додано ,  5 років тому
Естонці — народ, що утворився в результаті змішування місцевих фіномовних племен з [[балти|балтськими]], скандинавськими та слов'янськими племенами. В складі естонців виділяється [[етнічна група]] або навіть окремий народ [[сету]], що зазнав сильного східнослов'янського впливу.
 
Естонці сформувалися в Східній Прибалтиці на основі змішеннязмішання стародавнього аборигенного населення і фіно-угорських племен, що прийшли зі сходу в III тисячолітті до нашої ери угро-фінських племен. Пізніше вони увібрали східно-фіно-угорські, балтські, німецькігерманські ій дуже мало слов'янськіянських елементиелементів. До I тисячоліття нашої ери склалися основні угрупування естських племен, до XIII століття склалися територіальні об'єднання-мааконди:
* Уганді і Сакала на півдні,
* Вірумаа, Ярвамаа, Харьюмаа і Рявала на півночі,
* Ляенемаа і Сааремаа на заході Естонії.
 
З початку XIII століття почалася експансія Лівонського ордену на Південь і данців на Північ Естонії. До [[1227]] територія Естонії була включена в землі [[Лівонський орден|Лівонського ордену]], в [[1238]]-1346 північна частина Естонії (Рявала, ХарГар'юмаа і Вірумаа) належала Данії. Естонці були обернені в католицтво. В результаті [[Лівонська війна|Лівонської війни]] [[1558]]-83 років територія Естонії була поділена між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] (південна частина), Швецією (північна частина) і Данією ([[острів]] [[Сааремаа]]). До середини XVII століття Естонія відійшла до Швеції.
 
[[Реформація]], розповсюдження богослужіння і книгодрукування, з кінця XVII століття — шкільного навчання естонською мовою сприяли формуванню естонської національної культури. У [[1632]] в Дерпті створюється університет з навчанням латиною і шведською, пізніше — німецькою мовою (сучасний [[Тартуський університет]]).
 
== Культура ==
Традиційна культура західної і північної Естонії випробувалазазнала скандінавськийпотужного германського і фінськийфінського впливвпливу, південна і східна — балтськийбалтського і східно-словсхіднослов'янськийянського.
 
=== Духовна культура ===
 
==== Національний одяг ====
Традиційний жіночий одяг середини 19 століття — [[сорочка]] туниковидного крою (''särk'', ''hame''), смугаста [[спідниця]] (''seelik'', ''kört''), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (''kampsun'') або безрукавка (''liistik''). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (''käised''). Заміжні жінки носили [[фартух]], полотенчатыйрушниковий [[головний убір]] (''linik''), пізніше — полотняний чіпець (''tanu''), на півночі і заході — убір типу кокошника (''pottmüts'', ''kabimüts''). Головний убір дівчат — вінець на твердій основі (''pärg'') або [[стрічка]]. Характерне льняне (''õlalinik'', ''kaal'') або шерстяне [[покривало]] (''sõba''). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами — конічними (''sõlg'') і плоскими (''prees''), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше — т.з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинныйкосоклинний [[сарафан]] (''rüüd'', ''sukman''). Головний убір — полотенчатыйрушниковий линик, дівчата носили вінець російського типу (''vanik'').
 
Чоловічий одяг — туниковидна сорочка з прямим розрізом коміра (''särk''), [[штани]] — довгі або по (''püksid'') коліна, [[жилет]] (''vest''), [[куртка]] (''vammus''), повстяний [[капелюх]] (''kaap''). У сету була поширена російська косоворотка. Верхній чоловічий і жіночий одяг — каптан, [[зима|взимку]] [[Шуба (одяг)|шуба]].
Анонімний користувач