Підгайчики (Коломийський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 45:
 
== Історія ==
У Підгайчиках виявлено пізньо[[палеоліт]]ичну стоянку.
 
Село вперше згадується в писемних джерелах [[1457]] року, тоді воно називалося Підгайцями: «[[1457 ]]., 1 січня, шляхетний Іоан Кола з Мартинова записав шляхетній Ядвізі, своїй дружині, дідичці з Мартинова, 1000 марок від своєї особистої щедроти зі своїх сіл Хлебичин, Рошана в Галицькому дистрикті, Підгайче в Коломийському. Якщо ж Іоанові доведеться раніше відійти з цього світу, тоді Ядвіга, будучи вдовою або вийшовши вдруге заміж, матиме їх на весь час свого життя. Якщо вона помре, дібра відійдуть до спадкоємців Іоана без жодного звільнення в 1000 марок». Власниками села були галицький підстолій Ян Кола, після його смерті (1468 року) з 1473 року спільно брати Ян, Павел, Пйотр Коли.<ref>''F.Kiryk.'' Kola (Koło) Paweł h. Junosza // Polski Słownik Biograficzny, Wrocław - Warszawa - Kraków, 1967.- tom ХІІІ/2, zeszyt 57. s. 286 {{lang-pl|}}</ref>
 
На території села виявлено 14 археологічних поселень, частина артефактів з яких зберігається у шкільному музеї. Знайдені пам’ятки доби [[палеоліт]]у, раннього [[мезоліт]]у, підкарпатської культури шнурової кераміки, [[комарівської]], [[голіградської]], [[лукашівської]], [[пшеворської]] культур, культури [[карпатських курганів]], [[Київської Русі]].
Під час національно-визвольної війни українського народу мешканці Підгайчиків спільно з [[заболотів]]ськими міщанами громили замки [[Потоцькі|Потоцьких]].
 
На протязі ХV – ХІХ ст. селяни з Підгайчик брали активну участь у [[Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б.Хмельницького]], сприяли діяльності [[опришків]]. В ХІХ ст. відбулось культурне і економічне піднесення в селі. Цьому сприяло скасування панщини 1848 р., відкриття школи 1872 р., будівництво залізниці 1888 р., будівництво гуральні. Чималий внесок у розвиток економіки зробили поміщики.
У 1740 році [[опришки]] [[Олекса Довбуш|Олекси Довбуша]] розправилися з жорстоким панським управителем, спалили боргові книги, наділили селян панським майном.
В ХХ ст. жителі села Підгайчики відчули на собі численні політичні, економічні і культурні зміни. У червні 1931 року, підпільний комсомольський комітет села Підгайчики вирішив провести акт непокори і добитись більшої платні і зменшення робочого дня. Замість 60 грош платні вимагали 1,20 злотих і добивались десятигодинного робочого дня. Не зважаючи на втручання поліції і спроби пана Богусевича найняти робітників з інших сіл, селяни Підгайчик таки досягли своєї мети і їх вимоги були виконані. В період [[Другої Світової війни]];ителі Підгайчик були у складі [[Червоної армії]], дивізії [[СС «Галичина»]], у лавах [[УПА]]. Не обминули селян і репресії радянського партійного керівництва, багато людей було вивезено на Сибір, фізично знищено, зруйновано багато каплиць, хрестів. З 60-х років в селі відбулося потужне економічне зростання завдяки діяльності [[Василя Ткачука]].
 
1931 року в Підгайчиках активно діяла організація [[КПЗУ]]. Влітку 1936 року відбувся страйк сільськогосподарських робітників.
 
== Персоналії ==