Мала Скіфія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Esminecx (обговорення | внесок)
Esminecx (обговорення | внесок)
Рядок 1:
[[Файл:Scythia Minor mapScythia_Minor_map.jpg|thumb|Мала Скіфія]]
'''Мала́ Скі́фія''' ({{lang-el| Μικρὰ Σκυθία}}) — назва двох пізньоскіфських державних утворень ІІІ — II ст. до н. е. одне у Тавриці ([[Тавроскіфія]]), інше у [[Добруджа|Добруджі]].
 
Рядок 8:
Про те, що тут продовжувало залишатися якесь скіфське населення, ймовірно, дуже нечисленне, свідчить і те, що вже в середині III ст. до н.е. у Томі і Діонісополі живуть скіфи, що займаються землеробством і мають свої міста ([[Пліній Старший|Пліній]], IV, 44). Причому ареал поширення скіфських комплексів атеївського періоду і зафіксовані древніми авторами кордони проживання скіфів у III ст. до н.е. практично збігаються. Відстоюючи безперервність проживання тут скіфів, слід зазначити, що з 313 до 281 р. до н.е., року смерті Лісімаха, переходи їх через Дунай були дуже скрутні. Справа в тому, що Лісімах здійснював в Добруджі досить жорстку політику контролю шляхом введення в західнопонтійські міста своїх гарнізонів, спорудження укріплень і припинення всякого роду антимакедонських виступів (. Більше того, він намагався навіть поширити свою владу і на лівобережжі Дунаю, де зазнав невдачі в боротьбі з Дроміхетом '''('''[[Страбон]], VII, 3, 8; VII, 3, 14; 138, с. 237, 238; 155, с. 192-193).
 
Після смерті [[Лісімах|Лісімаха]] населення Західного Причорномор'я здобуло Незалежність і відразу почало поновлюватися, мабуть, переходи скіфів на правий берег Дунаю. Однак на північному заході Добруджі вже з початку III ст. до н.е. виникають військово-політичні об'єднання [[гетиГети|гетів]] спочатку під проводом Mocкіна, потім Залмодегіка, утруднювали вільні переміщення скіфів. 
 
У цьому зв'язку, мабуть, треба розглядати вказівку [[Страбон|Страбона]], що «фракійці поступалися їм землею, почасти відповідаючи силою» (VII, 4, 5); тобто можливо допустити організацію подібним об'єднанням опору скіфам які переправлялися. Сумнівно те, що силами скіфів які тільки з'явилися в Добруджі, просуванню яких всіляко заважали фракійці, можна було за якихось 20-30 років, що минули після смерті Лісімаха, поширити свій вплив на досить великій території від Тома до Діонісополя і звести тут ряд міст. Посильну участь в цьому, мабуть, брало і проживали тут раніше скіфське населення.
Рядок 33:
Територія Скіфського царства значною не була і за одними думками вона була обмежена Дунаєм з пн. та зах., зі сх. - Понтом, на пд. - р. Батова, за іншими територія Скіфії була значно менше — вузька (50-60 км) смуга вздовж хори полісів від Одессоса на пд. до Том на півночі.
 
== Династи та представники династії [[Мала Скіфія|Малої (Добруджийської) Скіфії]] (друга пол. III ст. до н. е. — І ст. до н. е. ) ==
[[Файл:Трихалк_Акроси.jpeg|праворучright|мініthumb|200px|thumb200x200px|Трихалк з Ольвіополісу з легендою АКРОΣΑ. [http://www.museum.com.ua/index.htm Одеський Музей Нумізматики] ]]
З епіграфічних та нумізматичних джерел відомі імена шести [[скіфськіСкіфські царі|династів]] добруджийської Скіфії.
 
[[Тануса]] ({{lang-el|ΤΑΝΟΥΣΑ}} (''порівн.'' {{lang-el|Τανυσάλου,<ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D183438%26bookid%3D235 Corpus Inscriptionum Regni Bosporani, 708 ]</ref> Τανυοξάρκης, Ταναοξάρκης}}))&nbsp;— скіфський династ ІІІ&nbsp;— II ст.ст. до&nbsp;н.&nbsp;е., відомий з нумізматичних джерел.<br />
[[Каніта]] ({{lang-el|Κανιται / ΚΑΝΙΤΟΥ}})&nbsp;— скіфський династ поч. II ст. до&nbsp;н.&nbsp;е. (~200&nbsp;— ~180), відомий з нумізматичних (монети Одесса) та епіграфічних джерел (IGBulg I² 41 {{lang-el| "...βασιλεῖ Σκυθῶν Κανιται..."}}).<ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D167908%26bookid%3D235 IGBulg I² 41]</ref> Гіпотетично, спільник [[Антіох ІІІ|Антіоха ІІІ]].<br />
[[Саріак]] ({{lang-el|Σαριακος / ΣΑΡΙΑ}}) (у подіях 179&nbsp;р. до&nbsp;н.&nbsp;е.)&nbsp;— скіфський династ (~180&nbsp;— ~160), відомий з нумізматичних джерел та епіграфіки (IGBulg V 5003 {{lang-el|"...βασιλέως Σαριακου..."}}).<ref>{{ref-ru}}Лазаров М. (София). Новооткрытая надпись Антигона за скифского царя Сариака. ВДИ, №&nbsp;3, 1985</ref><ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D170359%26bookid%3D235 IGBulg V 5003]</ref><br />
[[Акроса]] ({{lang-el|ΑΚΡΟΣΑ}})&nbsp;— скіфський династ (~160&nbsp;— ~120), відомий з нумізматичних джерел.<br />
[[Хараспа]] ({{lang-el|ΧΑΡΑΣΠΟΥ}})&nbsp;— скіфський династ кін. ІІ&nbsp;— поч. І ст.ст. до&nbsp;н.&nbsp;е., відомий з нумізматичних джерел.<br />
[[Айлій]] ({{lang-el|ΑΙΛΙΟΣ}})&nbsp;— скіфський династ кін. ІІ&nbsp;— поч. І ст.ст. до&nbsp;н.&nbsp;е., відомий з нумізматичних джерел.<br />
''[[Лелій]]'' ({{lang-el|ΛΕΛΗΑ / ΛΕΛΙ[...]ΑΣ}})&nbsp;— гіпотетично скіфський династ Добруджі, ім'я якого відновлюється з легенд на монетах.<ref>{{ref-ru}}В.&nbsp;А.&nbsp;Анохин. Монеты античных городов Северо&nbsp;— Западного Причерноморья. Наукова думка, 1989.</ref>
 
Рядок 55:
 
== Примітки. Посилання. ==
{{reflist}}
[[Категорія:Скіфія]]
[[Категорія:Антична історія України]]