Мала Скіфія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
'''I етап''' - перша чверть V ст. до н.е. - похід скіфів до [[Херсонес Фракійський|Херсонеса Фракійського]]. Маркується кам'яними статуями і випадковими знахідками скіфських речей. Розгромних наслідків для автохтонного населення не простежується.
Причина скіфського рейду на фракійські землі, криється в агресивній експансіоністській політиці скіфів, характерної для I стадії кочування, яка синхронна часу остаточного освоєння скіфами степів Північного Причорномор'я. Подібне вторгнення було можливо в умовах роз'єднаності гетських племен і ослаблення їх внаслідок походу [[Дарій I Великий|Дарія I]]. Завершується даний етап з встановленням меж царства [[Одриси|одрисів]] за течією Дунаю, укладенням шлюбу [[Аріапейт|Аріапейта]] з дочкою [[Тереса]] та протекторатом скіфів з правобережжя Дунаю.
'''II етап''' - друга чверть - кінець V ст. до н.е . - стабільні політичні відносини між правителями одрисів і скіфів, мирне врегулювання прикордонних конфліктів (переговори Ситалка і [[Октамасад|Октамасада]] у зв'язку з втечею [[Скіл|Скіла]] у Фракію).
Рядок 27:
Причини нового етапу вторгнень: а)необхідность захоплення нових земель, викликана зростанням народонаселення Скіфії, жорстке розмежуванням промислових територій і екстенсивний спосіб ведення господарства; б) спроби встановлення контактів з грецькими містами Західного Понту й фракійским населенням.
Судячи з усіх видів джерел: письмових, археологічних, епіграфічних, нумізматичних, - вторгнення скіфів ніколи не приводили до масової загибелі автохтонних культур, більш того, скіфи ніколи не становили більшості населення в Добруджі, і пліч-о-пліч з ними, а то і змішано, проживало місцеве фракійське населення, що мало свою традиційну культуру.
Територія Скіфського царства значною не була і за одними думками вона була обмежена Дунаєм з пн. та зах., зі сх. — Понтом, на пд. — р. Батова, за іншими територія Скіфії була значно менше — вузька (50-60 км) смуга вздовж хори полісів від Одессоса на пд. до Том на пн.▼
Край скромному скіфському пануванню на західних берегах Чорного моря міг покласти цар Понта [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідат Євпатор]], котрий готувався до грандіозної війни з Римом. Коли за часів [[Мітрідатові війни|мітрідатових війн]] (а саме у 73 р. до н.е.) до розташованих там еллінських міст увійшли римські легіони, про їх покровителів, задунайських скіфів, ніхто й не згадав. Згодом скіфи були остаточно асимільовані іншими етносами.
З епіграфічних та нумізматичних джерел відомі імена шести [[скіфські царі|династів]] добруджийської Скіфії.▼
▲Територія Скіфського царства значною не була і за одними думками вона була обмежена Дунаєм з пн. та зах., зі сх.
== Династи та представники династії [[Мала Скіфія|Малої (Добруджийської) Скіфії]] (друга пол. III ст. до н. е. — І ст. до н. е. ) ==
[[Файл:Трихалк_Акроси.jpeg|праворуч|міні|200px|thumb|Трихалк з Ольвіополісу з легендою АКРОΣΑ. [http://www.museum.com.ua/index.htm Одеський Музей Нумізматики] ]]
▲З епіграфічних та нумізматичних джерел відомі імена шести [[скіфські царі|династів]] добруджийської Скіфії.
[[Тануса]] ({{lang-el|ΤΑΝΟΥΣΑ}} (''порівн.'' {{lang-el|Τανυσάλου,<ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D183438%26bookid%3D235 Corpus Inscriptionum Regni Bosporani, 708 ]</ref> Τανυοξάρκης, Ταναοξάρκης}})) — скіфський династ ІІІ — II ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.<br/>▼
▲[[Тануса]] ({{lang-el|ΤΑΝΟΥΣΑ}} (''порівн.'' {{lang-el|Τανυσάλου,<ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D183438%26bookid%3D235 Corpus Inscriptionum Regni Bosporani, 708 ]</ref> Τανυοξάρκης, Ταναοξάρκης}})) — скіфський династ ІІІ — II ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.<br />
[[Саріак]] ({{lang-el|Σαριακος / ΣΑΡΙΑ}}) (у подіях 179 р. до н. е.) — скіфський династ (~180 — ~160), відомий з нумізматичних джерел та епіграфіки (IGBulg V 5003 {{lang-el|"...βασιλέως Σαριακου..."}}).<ref>{{ref-ru}}Лазаров М. (София). Новооткрытая надпись Антигона за скифского царя Сариака. ВДИ, № 3, 1985</ref><ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D170359%26bookid%3D235 IGBulg V 5003]</ref><br/>▼
[[
▲[[Саріак]] ({{lang-el|Σαριακος / ΣΑΡΙΑ}}) (у подіях 179 р. до н. е.) — скіфський династ (~180 — ~160), відомий з нумізматичних джерел та епіграфіки (IGBulg V 5003 {{lang-el|"...βασιλέως Σαριακου..."}}).<ref>{{ref-ru}}Лазаров М. (София). Новооткрытая надпись Антигона за скифского царя Сариака. ВДИ, № 3, 1985</ref><ref>{{ref-el}}[http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D170359%26bookid%3D235 IGBulg V 5003]</ref><br />
[[Хараспа]] ({{lang-el|ΧΑΡΑΣΠΟΥ}}) — скіфський династ кін. ІІ — поч. І ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.<br/>▼
[[
▲[[Хараспа]] ({{lang-el|ΧΑΡΑΣΠΟΥ}}) — скіфський династ кін. ІІ — поч. І ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.<br />
[[Айлій]] ({{lang-el|ΑΙΛΙΟΣ}}) — скіфський династ кін. ІІ — поч. І ст.ст. до н. е., відомий з нумізматичних джерел.<br />
''[[Лелій]]'' ({{lang-el|ΛΕΛΗΑ / ΛΕΛΙ[...]ΑΣ}}) — гіпотетично скіфський династ Добруджі, ім'я якого відновлюється з легенд на монетах.<ref>{{ref-ru}}В. А. Анохин. Монеты античных городов Северо — Западного Причерноморья. Наукова думка, 1989.</ref>
== Див. також ==
* [[Скіфія]]
* [[Тавроскіфія]]
== Джерела ==
* {{ref-ru}}Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в 6 — нач. 1 вв. до н. э.: Этнополитический аспект. — Запорожье: Запорожский гос. ун-т, 1995.
* http://annales.info/ant_lit/plinius/04.htm#044
* http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/knyga-ukrayina-vid-trypillya-do-antiv-m-videyko-/try-skifiyi/
== Примітки. Посилання. ==
| |||