Тимошенко Юрій Трохимович: відмінності між версіями

| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"

{{{!}} style="background: transparent"

Народився [[2 червня]] [[1919]] року в [[Полтава|Полтаві]]. У [[1937]] році закінчив школу № &nbsp;3<ref>[http://orenda.pl.ua/read/timoshenko_jurij_troximovich orenda.pl.ua]</ref>. У [[1941]]&nbsp;році закінчив [[Київський театральний інститут]]. На [[естрада|естраді]] з [[1940]] року.

Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] виступав разом з [[Березін Юхим Йосипович|Юхимом Березіним]] на фронті в складі ансамблю пісні і танцю Південно-Західного фронту. Спочатку виступали в образах кухаря Галкіна (Березін) та банщика Мочалкіна (Тимошенко).

Після війни з [[1946]] року в Українській республіканській естраді (з [[1959]] року &nbsp;— Укрконцерт). В серпні 1946 на Всесоюзному конкурсі артистів естради першої премії удостоєні кияни Є.Березін і Г.Тимошенко (розмовний жанр). [http://www.history.org.ua/?hrono] У [[1950]]&nbsp;році отримав [[Сталінська премія|Сталінську премію]] за роль солдата Костянтина Зайченка у фільмі «Падіння Берліна». Деякий час виконував монологи під прізвиськом Бублика, аж поки [[Олександр Довженко]] не запропонував йому прізвище [[міліціонер]]а Тарапуньки. Назва пішла від [[Тарапунька (річка)|річки Тарапуньки]] в [[Полтава|Полтаві]], де Тимошенко провів своє дитинство. Березіну запропонували псевдонім Штепсель, бо він виконував в той час образ електромонтера. Цей дует був популярним протягом 40 років, був екранізований також і у кіно.

Помер [[1 грудня]] [[1986]] року в [[Ужгород]]і від серцевого нападу під час гастролей. Похований у [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № &nbsp;31).

В [[Київ|Києві]], на [[Рейтарська вулиця (Київ)|вулиці Рейтарській]], 20/24, де в [[1983]] — –[[1986]] роках жив Юрій Тимошенко, встановлено [[меморіальна дошка|меморіальну дошку]] ([[бронза]]; [[барельєф]])<ref>[http://www.interesniy.kiev.ua/maps/catalog.php?p=1845 interesniy.kiev.ua]{{ref-ru}}</ref>.