Емаль: відмінності між версіями

'''Емаль''' - склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду солей матілів та силікатів, що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Окиси металів надають емалі різнокольорове забарвлення. Існує дві основні форми емалі - прозора та непрозора.

Прототипом емалювання є кольорові вставки із [[скло|скла]], чи [[дорогоцінне каміння|дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, які застрічаються уже в [[Древній Єгипет|древньому Єгипті]]. Свого розвитку емалювання зазнало в стародавній [[Греція|Греції]]. В Україні емалювання зустрічається вже у [[скіфи|скіфських виробах]] виробах. Часто, вони виготовлялися [[греки|греками]] на замовлення скіфів.

Можна припускати, що у [[слов'яни|слов'янську]] культуру техніка емалі прийшла з [[Візантія|Візантії]]. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим кольоромфоном, що надавав більшої інтенсивности кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.