Ескадрені міноносці проєкту 956: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 133:
Ціна одного ескадреного міноносця проекту 956 на момент будівництва головного та перших двох серійних кораблів склала в середньому близько 90 млн рублів при трудомісткості власних робіт суднобудівного заводу, рівній 3814 тисяч н/годин. На етапі стабільного серійного виробництва ціна одного корабля у базовій комплектації знизилася до 71,1 млн рублів (одночасно до 2900 тис. н/годин знизилася трудомісткість власних робіт суднобудівного заводу ім. А. О. Жданова)<ref name="Отчет4" />.
== Конструкція ==
=== Архітектурний вигляд ===
З метою ретельного відпрацювання архітектурного вигляду ескадреного міноносця проекту 956 ще на стадії технічного проекту була виготовлена об'ємна модель у масштабі 1:50<ref name="О12" />.
Як відзначали зарубіжні військово-морські дослідники (Е. Брейер, Н. Палмер, Дж. Кехое та інші), загальною рисою проектів кораблів «Північного ПКБ» є зовнішня ефектність разом із суворим, виразним і навіть зловісним [[екстер'єр]]ом, розрахованим на якомога більший [[пропаганда|пропагандистський]] ефект<ref name="В11" />. Це пояснювалося тим, що крім вирішення військових завдань, надводні кораблі «нерідко слугували в якості засобу політичного переконання та інструменту впливу, проявом національної гордості та досягнень [[науково-технічний прогрес|науково-технічного прогресу]] в [[СРСР]]»<ref name="О12" />. Разом з тим, пріоритет при створенні корабля відводився вимогам забезпечення максимального функціонування розміщеної на ньому зброї. Згідно з цією вимогою під керівництвом провідного конструктора В. А. Конопльова (спільно з Б. П. Дегтярьовим) велося розміщення антенних постів, пускових установок ракетного зброї і артилерійських установок<ref name="О12" />.
''{{quote|автор=''Овсянніков С. В., Спиридопуло В. І.''. Радянський супересмінець третього покоління<ref name="О12" />. |У разі проекту 956 можна говорити про рідкісне поєднання доцільності та функціональності з виразністю, технічною естетикою і художнім стилем у проектуванні корабля (с) Овсянніков С. В., Спиридопуло В. І.<ref name="О12"/>}}''
=== Кораблебудівні елементи ===
{{main|Головні розміри судна}}
Основні кораблебудівні елементи<ref name="Павлов8" />:
* [[Стандартна водотоннажність]] технічного проекту - 6500 т;
* Повна водотоннажність - 7904 т;
* Найбільша водотоннажність (з перевантаженням [[паливо]]м) - 8480 т;
* Максимальна довжина - 156,5 м;
* Довжина по ватерлінії - (145 м;
* Максимальна Ширина - 17,2 м;
* Ширина по ватерлінії - 16,8 м;
* Осадка середня - 5,96 м;
* Осадка габаритна з підкільовим бульбом (при найбільшій водотоннажності) - 8,2 м.
=== Корпус, надбудова та загальне розташування ===
==== Корпус====
Кораблі проекту 956 є типовими кораблями довгонапівбачної конструкції із S-нойю [[палуба|седловатістью]] у носовій частині, що забезпечує незаливаємість палуби, а також усі [[кут обстрілу|кути обстрілу]] носової артилерійської установки<ref name="Павлов7">{{книга|автор = Павлов А. С.|заголовок = Есмінці 1 рангу |місце = Якутськ |видавництво = Сахаполіграфіздат |рік = 2000|сторінки =7}}</ref>. Коефіцієнт подовження [[корпус корабля|корпусу]] - 8,7. Менше (порівняно з попередніми проектами есмінців і великих протичовнових кораблів) подовження корпусу було вимушеним кроком, пов'язаним із обмеженнями по будівельному місцю. Завдяки «коротким» корпусам кораблі проекту мають порівняно добре заходження на хвилю. Площа бічної [[парусність|парусності]] становить приблизно 1700 м2<ref name="ОС10">{{стаття | автор=Овсянніков С. В., Спиридопуло В. І. | заголовок=Радянський супересмінець третього покоління. Частина 3. Відмітні особливості проекту 956 |видання=Історія корабля | тип=альманах | видавництво=підприємець Богатов С. А. | рік= 2005|випуск=3|номер=1 |сторінки=10}}</ref>. Усі [[палуба|палуби]] корабля розташовані паралельно конструктивної [[ватерлінія|ватерлінії]], що суттєво полегшило встановлення обладнання та озброєння, а також зробило корабель більш технологічним. По всій довжині корпусу [[шпангоут]]и мають сильний розвал (у цілях поліпшення [[остійність|остійності]]). Надводний [[борт]] корабля виконаний із подвійним зломом на рівні другої і головної палуб корабля, у цілях зниження радіолокаційної помітності та збільшення внутрішнього об'єму корпусу<ref name="АП83"/><ref name="Павлов7" />. Обводи корпусу оптимізовані з урахуванням зменшення [[опір (фізика)|опору]] води та забезпечення незаливаємості при [[хвилювання моря|хвилюванні]] до 6-7 балів<ref name="ОС10" />. У [[кіль|підкільовому]] [[бульб]]і, розташованому в носовій частині корпусу, знаходиться антена гідроакустичного комплексу «Платина» МГК-335МС<ref name="Павлов7" />.
За допомогою п'ятнадцяти головних непроникних перебірок корпус розділений на 16 водонепроникних [[відсік]]ів<ref name="АП83"/><ref name="ОС10" />. На кораблі є шість [[палуба|палуб]]: палуба [[бак|напівбаку]], верхня, друга та третя палуби, перша та друга платформи (остання переходить у настил [[друге дно|другого дна]]). Основні корпусні конструкції, а також фундаменти та підкріплення виготовлені з низьколегованої [[сталь|сталі]]. В надводній частини корпусу в районах найбільшої концентрації напружень застосовані сталеві листи з підвищеною [[Границя плинності|межею плинності]]. В корму від кормового машинно-котельного відділення розміщені дві поздовжні перегородки, що забезпечують підвищену жорсткість кормового краю<ref name="ОС10" />.
==== Надбудова====
Помірно розвинена [[надбудова (суднобудування)|надбудова]] складається із двох блоків - носового, що закінчується башенноподібною [[фок-щогла|фок-щоглою]] і присадкуватого кормового блоку з димовою трубою і зсувним [[ангар]]ом, на якому встановлена [[грот-щогла]]<ref name="ОС9">{{стаття | автор=Овсянніков С. В., Спиридопуло В. І. | заголовок=Радянський супересмінець третього покоління. Частина 3. Відмітні особливості проекту 956|видання=Історія корабля|тип=альманах|видавництво=підприємець Богатов С. А.|рік= 2005 | випуск=3|номер=1|сторінки=9}}</ref>. Надбудови виготовлені з [[алюміній|алюмінієво]]-[[магній|магнієвих]] [[сплав]]ів<ref name="АП83"/>. За допомогою [[заклепкове з'єднання|клепки]] вони з'єднуються із конструкціями верхньої палуби та палуби напівбаку<ref name="ОС10" />.
{|class="graytable"
|+ Конструктивні особливості корабля
| align="center"|[[Файл:Otlichnyy3.jpg|center|200px]]
| align="center"|[[Файл:Otlichnyy2.jpg|center|200px]]
| align="center"|[[Файл:Otlichnnyy1.jpg|center|200px]]
|-
| align="center"|'''Злітно-посадковий майданчик і <br />кормовий блок надбудови'''
| align="center"|'''Надбудови і щогли'''
| align="center"|'''Носовий блок надбудови та напівбак'''
|-
|}
=== Енергетична установка ===
==== Головна енергетична установка====
Ескадрені міноносці проекту 956 є єдиними в світі кораблями третього покоління із котлотурбінною установкою (КТУ)<ref name="ОС15">{{стаття | автор=Овсянніков С. В., Спиридопуло В. І. | заголовок=Радянський супересмінець третього покоління. Частина 3. Відмітні особливості проекту 956|видання=Історія корабля|тип=альманах|видавництво=підприємець Богатов С. А.|рік=2005 | випуск=3|номер=1|сторінки=15}}</ref>.
Головна енергетична установка кораблів проекту 956 складається з 2 ешелоннорозташованих [[котлотурбінний агрегат|котлотурбінних агрегатів]] ГТЗА-674 загальною потужністю 100 000 [[Кінська сила|к. с.]], один з яких розташований у носовому [[машинне відділення|машинному відділенні]], а інший - у кормовому. Турбозубчатий агрегат обладнаний автоматизованою системою керування із регулятором частоти обертання, що забезпечує підтримання заданої частоти обертання при зміні режимів роботи [[Агрегат (у техніці)|агрегатів]]. У носовому машинному відділенні розташовані 2 [[паровий котел|котли]] і права [[турбіна]], в кормовому машинному відділенні - два котли та ліва турбіна (гребний вал у неї коротше). [[Редуктор]]и з числовим співвідношенням 1:17 мають вібродемпфірування корпусу та дають на валу до 300 оборотів у хвилину<ref name="Павлов8" /><ref name="ОС15" />.
На перших шести корпусах були встановлені високонапірні парові котли КВН-98/64, що виробляють 98 тонн пари на годину при тиску 64 кгс на см2. Починаючи із сьомого корпусу (есмінець «Стійкий») встановлювалися більш досконалі та надійні котли КВГ-3, з природною циркуляцією води (паропродуктивність кожного котла - 115 тонн пари на годину при температурі 460-475° Цельсія. Енергія вихідних газів використовується для нагріву повітря у [[економайзер]]і (підігрівачі) і для приводу в дію компресора від [[турбонаддувочний агрегат|турбонаддувочного агрегату]] (невеликий газової турбіни), що нагнітає повітря у топки. Надлишок або нестача повітря для котлів регулюється додавочною турбінкою або відсікається через заслінку<ref name="Павлов8" />.
Подача живильної води відбувається через [[економайзер]], звідки вода подається за допомогою живильної труби у розташовані за екраном відпускні труби, які з'єднують водяний і паровий колектори. Утворення пари відбувається на екранному ряді та конвективному пучку труб. Далі пар надходить у пароперегрівач, а потім турбіни. До складу конденсатно-живильної системи входять іонообмінні фільтри для очищення та пом'якшення води<ref name="Павлов8" />.
Система водопідготовки есмінців проекту 956 зробила фатальний вплив на тривалість служби всіх кораблів проекту. Нові котли корабельної КТУ стали виключно вимогливі до якості живильної води, зокрема до кількості кисню у її складі. Але на відміну від [[ядерна силова установка|ядерних силових установок]], система живильної води залишалася «відкритою» (сполучалася з атмосферним повітрям), тому водопідготовка, передбачена конструкторами, не забезпечувала необхідної якості води, що призводило до швидкого виходу з ладу котлів. Есмінці з неробочими котлами доводилося відправляти до ремонту<ref name="Пл77" />. Досвід інтенсивної експлуатації кораблів із високонапірними котлами показав, що Військово-морський Флот СРСР до переходу на такі котлоагрегати виявився технічно й організаційно малопідготовленим<ref name="ОС16" />.
На кораблях проекту встановлено також допоміжний котел паропродуктивністю 14 тонн у годину. [[Стерно]] складається з електрогідравлічної машини та напівбалансирного керма площею 14 м2<ref name="ОС15" />.
Двохвальна установка з двома малошумними [[Гребний гвинт|гвинтами]] фіксованого кроку<ref name="ОС15" /> дозволяє ескадреним міноносцям проекту розвивати повну [[швидкість корабля|швидкість ходу]] у 32 [[вузол (одиниця швидкості)|вузли]] та максимальну швидкість, рівну 33,4 вузлам. При нормальному запасі палива в 1740 тонн [[мазут]]у [[дальність плавання]] на [[швидкість корабля|максимальній швидкості]] досягає 1345 [[морська миля|морських миль]], а на [[швидкість корабля|економічній швидкості]] (18,4 вузли) збільшується до 3920 морських миль (4500 морських миль з паливним перевантаженням)<ref name="Павлов9">{{книга|автор = Павлов А. С.|заголовок = Есмінці 1 рангу|місце = Якутськ |видавництво = Сахаполіграфіздат |рік = 2000|сторінки =9}}</ref>.
==== Електроенергетична система====
До складу електроенергетичної установки корабля (сумарною потужністю 4900 кВт) входять: два паротурбогенератори АК-18 потужністю 1250 кВт кожен і чотири резервних дизель-генератори загальною потужністю 2400 кВт<ref name="ОС15" />.
=== Допоміжні системи та обладнання ===
Житлові та службові приміщення, пости та льохи боєзапасу обладнані системою кондиціонування повітря, яка забезпечує умови життєзабезпечення корабля, [[життєдіяльність]] екіпажу та його працездатність при температурі зовнішнього повітря від -25[[Цельсія|°C]] до +34 °C<ref name="ОС16" /><ref name="Павлов9" />.
Для збору на стоянках у зоні суворого санітарного режиму стічних і фанових вод (з подальшим їх видаленням у спеціальні судна-збирачі відходів) ескадрені міноносці проекту 956 обладнані п'ятьма цистернами сумарною ємкістю 50 м3<ref name="ОС16" />.
Для прийому на ходу [[траверз]]ним способом із суден постачання палива, води та сухих вантажів у районі [[мідель-шпангоут]]у побортно встановлені два пристрої передачі вантажів «Струна»<ref name="ОС16" /><ref name="Павлов9" />. Є можливість прийому рідких вантажів із носа та з корми корабля традиційним {{comment|кільватерним способом|Кільватер - стрій кораблів, при якому вони слідують у кільватерному струмені (смузі води, що залишається за кормою корабля, що йде попереду), один за іншим на встановленій між ними відстані}} при буксуванні на відстані не більше 200 м<ref name="ОС16" />.
=== Екіпаж і умови життєдіяльності ===
[[Екіпаж]] корабля у звичайних (небойових) умовах складається з 296 осіб, у тому числі 25 [[офіцер]]ів і 48 [[мічман]]ів. У воєнний час екіпаж збільшується до 358 осіб<ref name="Павлов9" />.
На кораблі є двадцять два одно - і двомісних [[каюта|каюти]] для офіцерів (на 38 місць), мічмани розміщуються у двох- та чотиримісних каютах (усього 48 місць). Усі каюти офіцерського та мічманського складу мають однакову площу - 10 м2. Командир живе у житловому блоці, розташованому поруч із блоком флагмана; у розпорядженні командира знаходиться каюта і окремий санвузол. Команда розміщена в 16 [[кубрик]]ах по 10-25 чоловік (усього 310 місць)<ref name="ОС16" /><ref name="Ни4">{{стаття | автор=Нікольський А. | заголовок=Останній радянський есмінець |видання=Тайфун | тип=альманах | рік= 2000|випуск=26|номер=7 | сторінки=4}}</ref>. Житлова питома площа = 3,03 м2/чол<ref name="ОС16" />. Харчування офіцерів відбувається у «великій кают-компанії», яка розташована в надбудові під [[ходова рубка|ходовою рубкою]], мічмани харчуються у «малій кают-компанії», що знаходиться під вертолітним майданчиком. Інша команда харчується у трьох столових, розміщених у суміжних відсіках<ref name="ОС16" /><ref name="Ни4" />.
Усі житлові приміщення [[радіо]]фіковані. На кораблі є [[бібліотека]], кіноустановка, спортзал, для купання у літній час є розбірний [[Плавальний басейн|басейн]]. До складу обладнання корабля входить стандартна система [[кабельне телебачення|кабельного телебачення]]. Медичний блок включає хірургічну операційну, [[амбулаторія|амбулаторію]], стерилізаційну, [[лазарет]] на чотири місця та ізолятор на два місця<ref name="ОС16" /><ref name="Павлов9" />. Крім цього, на кораблі є санітарно-гігієнічні приміщення: пральня, прасувальна, сауна (лазня), носове та кормове побутове влаштування, у кожне з яких входить [[гальюн]] з умивальнею. Офіцери та мічмани користуються окремими гальюнами. Миття особового складу відбувається у душовій, мічманів - у окремому приміщенні душу, офіцерів - у сауні<ref name="ОС16" /><ref name="Ни4" />.
Коридори та проходи, а також ряд бойових постів на ескадрених міноносцях проекту 956 більш тісні, ніж на [[Великі протичовнові кораблі проекту 1155|великих протичовнових кораблях проекту 1155]], що мають схожі параметри. Ця особливість зумовлена тим, що на проекті 956 установлена більш габаритна (порівняно з компактною газотурбінною установкою проекту 1155) котлотурбінна установка, а також встановлено більш масогабаритне озброєння<ref name="Ни4" />.
=== Корабельні технічні засоби ===
==== Катери, шлюпки, рятувальні засоби====
{{comment|Шлюпковий пристрій|Шлюпковий пристрій - сукупність конструкцій, пристосувань і механізмів, що слугують для спуску шлюпок на воду, піднесення їх на борт і зберігання на судні}} складається з командирського [[катер]]у проекту 1390, робочого катеру проекту 338М і одного шестивеслового [[ял]]у<ref name="ОС15" />.
=== Корабельні запаси ===
Запаси провізії зберігаються у шести коморах (для м'яса, риби, жирів, свіжозаморожених продуктів, мокрої провізії і овочів та для сухих продуктів) загальною ємністю 150 м3, в яких підтримується необхідний температурний режим від -18 °C для свіжозаморожених продуктів і до +10 °C для сухої провізії. Корабельний запас прісної води розрахований на три [[доба|доби]]. Він зберігається у трьох [[цистерна]]х загальною ємністю 106 м3. Поповнення запасів прісної води проводиться опріснювальною установкою продуктивністю 25 тонн на годину<ref name="ОС16" />. [[Автономність корабля|Автономність]] по запасах провізії - 30 діб<ref name="Павлов9" />.
=== Морехідні якості ===
[[Морехідність]] ескадрених міноносців проекту 956 - необмежена. У звичайних умовах застосування зброї можливе при [[Хвилювання моря|хвилюванні моря]] до 5 балів, [[хитавиця|бортовий хитавиці]] до 15° і кільової хитавиці до 5°<ref name="Павлов7" />. Зменшення [[крен]]у та розмахів хитавиці на швидкостях до 6 [[вузол (одиниця швидкості)|вузлів]] сприяє заспокоювач хитавиці з двома керованими рулями. Завдяки наявності двох керованих гвинто-рульових колонок високої ефективності кораблі проекту можуть безпечно швартуватися у будь-яких умовах і мати можливість рухатися аварійним 3-вузловим ходом у разі виходу з ладу головної енергетичної установки<ref name="Павлов7" /><ref name="ОС10" />. У бойовому режимі кораблі проекту здатні перебувати в морі при 6-бальному штормі на швидкості ходу до 24 вузлів<ref name="Павлов7" />. Висота хвилі на граничному хвилюванні прийнята конструкторами в 12 метрів<ref name="Павлов8" />.
Ескадрені міноносці проекту 956 при будь-якому стані моря можуть безпечно підтримувати хід і мати хорошу керованість, що дозволяє есмінцям [[маневреність|маневрувати]] на різних [[курсовий кут|курсових кутах]] щодо вітру та хвиль без жодних обмежень<ref name="ОС10" />.
== Представники ==
| |||