Вікіпедія

Ревуцький Лев Миколайович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Ревуцький Л.jpg|right|280px|міні|Лев Ревуцький з дружиною Софією, [[1916]]  р.]]
'''Реву́цький Лев (Левко́) Микола́йович Реву́цький ''' ({{н.}} {{ДН|20|2|1889|8}}, [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]]  — [[{{†}} {{ДС|30 березня]] [[|3|1977]]}}, [[Київ]])  — [[Україна|український]] [[композитор]], [[педагог]], [[музика|музичний]] і [[громадський діяч]], брат [[Ревуцький Дмитро Миколайович|Дмитра Ревуцького]], дядько [[Ревуцький Валер'ян Дмитрович|Валер'яна Ревуцького]], племінник [[Стороженко Олекса Петрович|Олекси]] та [[Стороженко Микола Ілліч|Миколи Стороженків]]. Доктор [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] ([[1941]])., [[Академікакадемік]] [[АН УРСР]] ([[1957]])., [[3аслуженийзаслужений діяч мистецтв УРСР]] ([[1941]]), [[Народнийнародний артист СРСР]] ([[1944]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1969]])., Лауреатлауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] (1941), [[Шевченківська премія|Державної премії УРСР ім. Т.  Г.  Шевченка]] ([[1966]]).
 
== Життєпис ==
 
=== Батьки ===
[[Файл:Олександра та Микола Ревуцькі.jpg|150пкс260пкс|міні|Олександра Дмитрівна та Микола Гаврилович Ревуцькі, [[1905]] рік, фото Л. Ревуцького]]
Батько  — Микола Гаврилович мав непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу та грав на скрипці під акомпанемент дружини; мати  — Олександра Дмитрівна (дівоче прізвище Каневська) ([[1844]],  Київ  — [[1906]])  — до заміжжя шкільний вчитель в селі [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]], [[фольклорист]]. Вільно володіла французькою та німецькою мовами, набула музичну освіту в пансіоні для панночок села Римарівців Гадяцького повіту в німецького вчителя Блюмеля. Грала на фортепіано (виконувала твори [[Фредерік Шопен|Шопена]], сонати [[Людвіг ван Бетховен|Бетховена]]), збирала місцевий пісенний [[фольклор]]. У [[1880]] році взяла шлюб із Миколою Гавриловичем Ревуцьким. Листувалася з [[Лев Миколайович Толстой|Л. Толстим]] щодо організації навчання у сільській школі. Ці матеріали в [[1930]]  р. передано Дмитром Миколайовичем Ревуцьким до музею «[[Ясна Поляна (Тульська область)|Ясная Поляна]]». Коли Лев Толстой був у [[Бахмач]]і в маєтку художника [[Микола Миколайович Ґе|Миколи Ґе]], відбулося їхнє особисте знайомство.▼
{{Вікіпосилання▼
|Тема = Ревуцька Олександра Дмитрівна
|Родовід = 425048▼
}}▼
▲Батько — Микола Гаврилович мав непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу та грав на скрипці під акомпанемент дружини; мати — Олександра Дмитрівна (дівоче прізвище Каневська) ([[1844]], Київ — [[1906]]) — до заміжжя шкільний вчитель в селі [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]], [[фольклорист]]. Вільно володіла французькою та німецькою мовами, набула музичну освіту в пансіоні для панночок села Римарівців Гадяцького повіту в німецького вчителя Блюмеля. Грала на фортепіано (виконувала твори [[Фредерік Шопен|Шопена]], сонати [[Людвіг ван Бетховен|Бетховена]]), збирала місцевий пісенний [[фольклор]]. У [[1880]] році взяла шлюб із Миколою Гавриловичем Ревуцьким. Листувалася з [[Лев Миколайович Толстой|Л. Толстим]] щодо організації навчання у сільській школі. Ці матеріали в [[1930]] р. передано Дмитром Миколайовичем Ревуцьким до музею «[[Ясна Поляна (Тульська область)|Ясная Поляна]]». Коли Лев Толстой був у [[Бахмач]]і в маєтку художника [[Микола Миколайович Ґе|Миколи Ґе]], відбулося їхнє особисте знайомство.
 
Дід, материн батько, Дмитро Кіндратович Канєвський, військовий, вийшов у відставку в чині штаб-ротмістра Харківського уланського полку, оселився в Іржавці.
Рядок 18 ⟶ 14:
За спогадами самого композитора, у чотири роки він вивчив ноти, у нього проявився абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном, з п'яти років навчається гри на фортепіано. З 1898 року Ревуцький з своїм старшим братом Дмитром навчається у Прилуцькій гімназії. В ці роки він знайомиться із шедеврами світової та української літератури, зокрема під час концертів Ревуцький виступав із читанням уривків із «Євгенія Онєгіна» Пушкіна.
 
1903 року був зарахований до київської приватної [[Гімназія Готліба Валькера|київської приватної гімназії Г.Готліба Валькера]] та, одночасно, до музичної школи [[Тутковський Микола Аполлонович|Миколи Аполлоновича Тутковського]]. Там він навчається грі на фортепіано у [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]]. З 1907 студіював право в [[Київський університет|Київському університеті]]. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.
 
У 1913–1916 роках вчився композиції у [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]] в класі композиції [[Гліер|Р. Ґліера]] та класі фортепіано у С. Короткевича і [[Ходоровський Григорій Костянтинович|Григорія Г. Ходоровського]]. 1916 року Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).
 
Лев Миколайович, хоч здобув освіту в духовній семінарії, священиком не працював: був сільським учителем. За дорученням земства проводив постійні спостереження на метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані.
Рядок 26 ⟶ 22:
==== Довоєнні роки ====
 
У 1916-181918 роках перебував в армії., 1919—24у 1919—1924 роках викладав у школі і керував сільськими хорами в Іржавці і Прилуках. В цей період була написана кантата «Хустина». З 1924 року у Києві, викладач Музично-драматичного інституту імені. М. Лисенка, з 1934  року — [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]]., Зз 1935  року — професор.
 
Гостро критикований за фортепіанний концерт (1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись майже винятково на професорській діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській діяльності у [[Спілка композиторів України|Спілці композиторів України]]. Він  — член оргбюро СРКУ (1932–1939), оргкомітету СК СРСР (1939–1948), голова правління СКУ (1944–1948).
 
== Родина ==
Його син — [[Ревуцький Євген Львович]], учасник Другої світової війни, тяжко поранений, знаходився на межі смерті, згодом — доктор медичних наук.▼
 
==== Повоєнні роки ====
[[Файл:МД Ревуцький консерваторія.JPG|міні|праворуч|250пкс260пкс|Меморіальна дошка Льву Ревуцькому в приміщенні Київської консерваторії.]]
 
Під час [[ВВВВелика Вітчизняна війна|ДругоїВеликої світовоїВітчизняної війни]] Ревуцький був керівником кафедри історії й теорії музики Ташкентської консерваторії. По закінченню війни  — повернувся до Києва і продовжував викладати до 1960 року.
 
Левка Ревуцького було обрано депутатом [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] ряду скликань. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано. У лютому 1969 року у зв'язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в Києві.
 
== Музична творчість Левка Ревуцького ==
Ревуцький автор творів великих музичних форм: соната для [[фортепіано]], дві симфонії (друга на теми українських народних пісень 1926, у новій редакції 1940, один з найкращих творів P.Pевуцького), два концерти для фортепіано. Ці твори написані з тонким знанням виконавчого апарату, одні з перших в українській музичній літературі. Також у творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки й віолончелі з фортепіано) Ревуцький дуже оригінальний свіжістю музичної мови й технічними прийомами. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», як і прекрасні обробки народних пісень для голосу з фортепіано, в яких особливо цікаві фортепіанні партії, трактовані наскрізь самостійно (окремі збірники «Галицькі пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»).
 
Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Л. Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. Розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою
складною гармонікою. Л. Ревуцький розкривав дійсність і в лірико-драматичному, і в лірико-епічному ключах. Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (Друга симфонія і фортепіанний концерт  — перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.▼
українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Л.Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. Розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою
▲складною гармонікою. Л.Ревуцький розкривав дійсність і в лірико-драматичному, і в лірико-епічному ключах. Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (Друга симфонія і фортепіанний концерт — перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л.Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.
 
=== Значення творчої діяльності Левка Ревуцького ===
 
Разом з [[Борис Лятошинський|Б.  Лятошинським]] Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Випускниками його класу були [[Дремлюга|М.  Дремлюга]], [[Гомоляка Вадим Борисович|В.  Гомоляка]], О.  Андреєва, Г.  Жуковський, [[Георгій Майборода|Г.  Майборода]] і [[Платон Майборода|П.  Майборода]], [[Кирейко|В.  Кирейко]], А.  Филипенко, С.  Жданов, А.  Коломієць, О.  Зноско-Боровський, Л.  Левитова, Г. Мірецький, В.  Рождественський, [[Леонід Грабовський|Л.  Грабовський]] та ін.
 
Ревуцький багато зробив для популяризації творчості [[Лисенко Микола|М. Лисенка]]. Був редактором 20-томного зібрання творів [[Лисенко Микола|М. Лисенка]], здійснив фундаментальну редакцію опери «Тарас Бульба». Також Л. Ревуцьким здійснена редакція Фортепіанного концерту В. Косенка.
 
== Вшанування ==
[[Файл:Revucky memorial.jpg|right|220px260px|thumb|Меморіальна дошка Левка Ревуцького на будинку № 16 по вул. Софійській, 16вулиці ву [[Київ|Києві]] <small>(1979, арх. С.&nbsp; Н.&nbsp; Миргородський, ск. [[Ковальов Олександр Олександрович|О.&nbsp; О.&nbsp; Ковальов]])</small> ]]
[[Файл:Ревуцький-Левко.JPG|right|220px260px|thumb|Надгробок Левка Ревуцького на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] в [[Київ|Києві]]]]
 
Ім'я Ревуцького носять музичні колективи і заклади, зокрема [[Чоловіча хорова капела України ім.  Л. М. Ревуцького|Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім.  Л. Ревуцького]], музичне училище в [[Чернігів|Чернігові]], загальноосвітня школа в с. Іржавці, дитяча музична школа №&nbsp; 5 у м.  Києві, пароплав на р.  Дніпро. На честь Л.&nbsp; М.&nbsp; Ревуцького названо [[Вулиця Ревуцького (Київ)|одну з вулиць]] Києва, що знаходиться у Дарницькому районі. Щорічно наприкінці лютого проходить вручення Премії ім.  Л.&nbsp; М.&nbsp; Ревуцького Міністерства культури України. В с.  [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]] функціонує музей-садиба Л.&nbsp; М.&nbsp; Ревуцького та Д.&nbsp; М.&nbsp; Ревуцького
 
== Творчий доробок ==
 
'''вокально-симфонічні твори'''
* кантата-поема «Хустина» (сл. [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]], 1923, 2-а ред. 1944),
* «Ода пісні» (сл. [[Максим Рильський|М. Рильського]], 1956),
* «Зима» (сл. О.Олеся, 1924),
'''для голосу з оркестром'''
* «Монолог Тараса Бульби» (сл. М. Рильського за повістю [[Микола Гоголь|М. Гоголя]], 1956),
* Чотиричотири укр. нар. пісні&nbsp; — «Червона ружа», «Їхав козак» (1928), «Та ой крикнули журавлі», «Чуєш, брате мій» (1959) та ін.;
'''для симфонічного оркестру'''
* Симфонія №&nbsp; 1, ч.1-а і 3-я (1916-201920, 2-а ред. 1-ї ч., 1957),
* Симфонія №&nbsp; 2 (1927, 2-а ред. 1940),
* Козачок (1936),
* Увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка (1952);
'''для фортепіано з оркестром'''
* Концерт (1934, остання ред. 1963);
Рядок 79 ⟶ 71:
* Балада для віолончелі і фортепіано;
'''для фортепіано'''
Соната, 7 прелюдій, етюди, Пісняпісня, Гуморескагумореска, Канонканон, Вальсвальс, 2 етюди, дит. п'єси, транскрипції;
 
для голосу з фортепіано
Рядок 86 ⟶ 78:
* «Де тії слова» (сл. О.Олеся),
* «Проса покошено» (сл. [[Максим Рильський|М.Рильського]]),
* «Тиша» (сл. власні) та ін.;
* '''для хору без супроводу'''&nbsp; — * «На ріках круг Вавілона», «У перетику ходила», «Ой чого ти почорніло» (всі на [[Тарас Шевченко|сл. Т.Шевченка]]) та ін.;▼
та ін.;
▲'''для хору без супроводу'''&nbsp;— * «На ріках круг Вавілона», «У перетику ходила», «Ой чого ти почорніло» (всі на [[Тарас Шевченко|сл. Т.Шевченка]]) та ін.;
 
'''для хору з фортепіано'''
* Пп'ять укр. нар. пісень.
* Тритри веснянки,
* хори для дітей та юнацтва та ін.;
 
'''обробки народних пісень''' (понад 120), зокрема:
* цикли для голосу і фортепіано&nbsp; — «Козацькі пісні» (1925), «Галицькі пісні» (1926), «Пісні для низькою голосу» (1925–1927), «Пісні для середнього голосу»(1925–1943), «Пісні для високого голосу» (1925–1947);
* для мішаного хору&nbsp; — «На кладочці умивалася», «Дід іде», «Їхав стрілець на війноньку», «Єврейські народні пісні» (1934), «Балкарські нар. пісні» (1934) та ін.;
* збірки обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925); пісні — «Із-за гір та з-за високих» (сл. М. Рильського) та ін.;
пісні&nbsp;— «Із-за гір та з-за високих» (сл. М.Рильського), та ін.;
 
'''Інше'''
* музика до театральних вистав, кінофільмів ("«Земля"», "«Степові пісні"»), радіопередач;
* редакція 1-ї ч. Концерту для фп. з орк. [[Косенко Віктор Степанович|В. Косенка]];
* фундаментальна ред. та доповнення рядом номерів опери «Тарас Бульба» М. Лисенка
 
=== Літературні праці ===
[[Файл:KuzykObl.JPG|thumb]]▼
* Автобіографічні записки // Рад. музика,. — 1939,. — №&nbsp; 1;
* Виховання композиторської молоді// Мистецтво, 1956, №&nbsp;1;
* СтруниВиховання Лисенкакомпозиторської молоді живі// Мистецтво,. — 1967,1956. — №&nbsp 1;4 та ін.
* Струни Лисенка живі // Мистецтво. — 1967. — № 4 та ін.
 
== ДжерелаРодина ==
▲{{Вікіпосилання
{{Rodovid|425042}}
|Тема = Ревуцький Лев Миколайович
▲|Родовід = 425048425042
▲}}
▲Його* син&nbsp;Син — [[Ревуцький Євген Львович|Євген Ревуцький]], учасник ДругоїВеликої світовоїВітчизняної війни, був тяжко поранений, знаходився на межі смерті, згодом&nbsp; — доктор медичних наук.
* Брат — [[Ревуцький Дмитро Миколайович|Дмитро Ревуцький]], український музикознавець, фольклорист і музичний діяч.
* Дядько — [[Стороженко Олекса Петрович|Олекса Стороженко]], український письменник, етнограф, драматург.
* Дядько — [[Стороженко Микола Ілліч|Микола Стороженко]], український історик літератури.
* Племінник — [[Ревуцький Валер'ян Дмитрович|Валер'ян Ревуцький]], український театрознавець, педагог і театральний критик.
 
== ЛітератураПосилання ==
* [http://gazeta.ua/index.php?id=282816 Композитор Ревуцький привіз дві кози до Києва] // gazeta.ua]▼
* Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.742-743.
 
* Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. -К.,2008.-С.121-124,168,169,268.
== Джерела ==
* Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.274.
* Байковий некрополь: історичний фотоілюстрований довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]. — {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2004. — С. 161. — {{s|ISBN 966-8567-00-5.}}
* Віктор Жадько. Баковий некрополь.-К.,2004.-С.161.
* ''Бялик М.''&nbsp; Л.&nbsp; Ревуцький. Риси творчості,. — {{К.}}, 1963. 1973;▼
▲[[Файл:KuzykObl.JPG|thumb]]
* ''Бялик М.'' Л. Н. Ревуцкий. — {{comment|Л|Ленинград}}., 1979. {{ref-ru}}
* ''[[Герасимова-Персидська Ніна Олександрівна|Герасимова-Персидська Н.]]'' Друга симфонія Л. Ревуцького,. — {{К.}}, 1963;.▼
* ''[[Горюхіна Надія Олександрівна|Горюхіна Н.]]'' Симфонізм Л. Ревуцького,. — {{К.}}, 1965; Клин В. Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький&nbsp;— композитор-піаніст, К., 1972;▼
* {{ЕУ}}
* ''Шеффер ТКисельов Г.'' Л.''&nbsp; М.&nbsp; Ревуцький. — {{К.}}, 1958;1949.▼
* {{Муха}}▼
* ''КисельовКлин ГВ.'' Л.''&nbsp; М.&nbsp; Ревуцький — композитор-піаніст. — {{К.}}, 1949;1972.
* Лев Миколайович Ревуцький / Зб., упор. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. Кузик]]. — {{К.}}, 2009.
▲* ''Шеффер Т. Л.''&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький. К. 1958;
* Лев Николаевич Ревуцкий. Статьи, воспоминания (зб.,/ упорСост. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. Кузик),]]. — {{comment|К|Киев}}., 1989;. {{ref-ru}}▼
▲* ''Бялик М.''&nbsp;Л.&nbsp;Ревуцький. Риси творчості, К., 1963. 1973;
* ''Лісецький С.'' Л.''&nbsp; М.&nbsp; Ревуцький,. — {{К.}}, 1989;.▼
* він же. Л.&nbsp;Н.&nbsp;Ревуцкий. Лен., 1979
▲* {{Муха}}.
* ''Клин В.''&nbsp;Л.&nbsp;Ревуцький. Композитор-піаніст. К. 1973.
* Некрополь на Байковій горі: літературно-публіцистичне видання / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]. — {{К.}}: Фенікс, 2008. — С. 121–124, 168, 169, 268. — {{s|ISBN 978-966-8567-13-1.}}
▲* ''[[Герасимова-Персидська Ніна Олександрівна|Герасимова-Персидська Н.]]'' Друга симфонія Л.Ревуцького, К., 1963;
* ''Поставна А.'' Становлення творчого методу Л. Ревуцького,. — {{К.}}, 1978;.▼
▲* ''[[Горюхіна Надія Олександрівна|Горюхіна Н.]]'' Симфонізм Л.Ревуцького, К., 1965; Клин В. Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький&nbsp;— композитор-піаніст, К., 1972;
* ''[[Ревуцький Дмитро Миколайович|Ревуцький Д.&nbsp; М.&nbsp;]]'' Микола Лисенко. Повернення першоджерел (Вступ/ вступ. ст., упор. текстів, іл. матеріал, аман. покажч. [[Кузик Валентина Володимирівна|В.&nbsp; В.&nbsp; Кузик)]].&nbsp; — {{К.}}: Муз. Україна, 2003.&nbsp; — сС. 13, 15.▼
▲* ''Поставна А.'' Становлення творчого методу Л.Ревуцького, К, 1978;
* Український некрополь: історичний науковий довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]. — {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2005. — С. 274. — {{s|ISBN 966-8567-01-3.}}
▲* Лев Николаевич Ревуцкий. Статьи, воспоминания (зб., упор. В.Кузик), К., 1989;
* Черкащина: універсальна енциклопедія / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]; ред. О. Лук'янчук. — {{К.}}: Експрес-Поліграф, 2010. — С. 742–743. — {{s|ISBN 978-966-8567-14-8.}}
▲* ''Лісецький С. Л.''&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький, К., 1989;
* ''[[Кузик Валентина Володимирівна|Кузик ВШеффер Т. В.]]'' Лев Миколайович Л. М. Ревуцький.&nbsp; — {{К.}}, 20091958.
▲* Ревуцький Д.&nbsp;М.&nbsp;Микола Лисенко. Повернення першоджерел (Вступ. ст., упор. текстів, іл. матеріал, ам. покажч. В.&nbsp;В.&nbsp;Кузик).&nbsp;— К.: Муз. Україна, 2003.&nbsp;— с. 13, 15
 
== Посилання ==
▲* [http://gazeta.ua/index.php?id=282816 Композитор Ревуцький привіз дві кози до Києва gazeta.ua]
 
{{Вікіфікувати|дата=Травень 2011}}
{{Герої Соціалістичної Праці}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ревуцький_Лев_Миколайович