Крехівський монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shtukatulka (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 15205204 користувача Shtukatulka (обговорення)
Shtukatulka (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 52:
Омельчук, І. Орлевич. - Львів, 2014. - Кн. 1. - С. 155-168.</ref>. Окрім комплекту богослужбових книг, книгозбірня налічувала різнотематичну літературу релігійного та світського (особливо наприкінці XVIII ст.) характеру - видання з екзегетики, патристики, аскетики, морального богослов'я, катехизми, проповідницька література, книги історичного характеру, кодекси з філософії, античної літератури тощо.
 
Наприкінці ХІХ - першій третині ХХ ст. про цінні рукописи та стародруки з Крехівської обителі писали такі дослідники як: Іван Франко, Василь Щурат, Ярослав Гординський, Василь Лев, Іван Огієнко. Особливу увагу привернули декілька рукописів - "Крехівський Апостол", "Історія про Варлаама і Йоасафа", Крехівська Палея" та ін.<ref>Альмес І. До історії
Крехівської монастирської бібліотеки першої половини XVII ст. // Православ’я в
Україні: Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської наукової конференції. - Київ,
2013. - Ч. 2. - С. 386-397.</ref>
 
У [[1949]]&nbsp;р. монастир був закритий, в його спорудах розмістили дитячий будинок, згодом школу-інтернат для розумово-відсталих дітей. У [[1963]]&nbsp;р. Крехівський монастирський комплекс внесений у список пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави.