Сепуку: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Abaуо (обговорення | внесок) стильові правлення |
Abaуо (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Wakisashi-sepukku-p1000699.jpg|thumb|250px|Короткий меч на підносі для сеппуку.]]
'''Се́ппуку'''<ref name="СХ">Сеппуку // Коваленко О. ''Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа]''. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 550.</ref> ({{lang-ja|【切腹】, せっぷく}}, «розрізання живота») — [[японія|японське]] [[ритуал]]ьне [[самогубство]] шляхом розрізання живота [[японський меч|мечем]].
== Назви ==
Рядок 8:
* ''Харакі́рі'' (【腹切り】, はらきり) — «розрізання живота».
За уявленнями середньовічних японців, людська [[душа]] розміщувалася у животі
== Історія ==▼
[[Файл:Seppuku-2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Такадзакі Сукеїчіро здійснює сеппуку, щоби не потрапити в полон.]]▼
Звичай сеппуку зародився в [[11 століття|11 столітті]], в період [[період Хей'ан|Хей'ан]], у середовищі військових. З [[12 століття]] він набув поширення серед японського [[самурай]]ства і практикувався у цій верстві протягом 700 років<ref name="С">Сеппуку // ''[[Енциклопедія Ніппоніка]]'': в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.▼
▲За уявленнями середньовічних японців, людська [[душа]] розміщувалася у животі<ref>З цим уявленням пов'язано багато [[фразеологізм]]ів сучасної японської мови. Наприклад:
* ''харадацу'' (腹立つ; дослівно: «ходити з животом, що піднявся» — гніватися)
* ''хара кітанай'' (腹汚い; дослівно: «брудний живіт» — низькі прагнення)
* ''хараґурой хіто'' (腹黒い人; дослівно: «людина з чорним животом» — людина з чорною душею)
* ''харанай хіто'' (腹ない人; дослівно: «людина без живота» — бездуховна людина)
Відповідно, воїн, що вчиняв сеппуку, проявляв сміливість і востаннє засвідчував чистоту своїх помислів ▲== Історія ==
▲[[Файл:Seppuku-2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Такадзакі Сукеїчіро здійснює сеппуку, щоби не потрапити в полон.]]
▲Звичай сеппуку зародився в [[11 століття|11 столітті]], в період [[період Хей'ан|Хей'ан]], у середовищі військових. З [[12 століття]] він набув поширення серед японського [[самурай]]ства і практикувався у цій верстві протягом 700 років<ref name="С">Сеппуку // ''[[Енциклопедія Ніппоніка]]'': в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.
Мотивами для ритуального самогубства могли бути:
Рядок 44 ⟶ 47:
== Бібліографія ==
*Сеппуку // Коваленко О. ''[http://duh-i-litera.com/samurajski-hroniky-oda-nobunaga/ Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа]''. — К.: [[Дух і літера (видавництво)|Дух і Літера]], 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 550, 725-726.
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}}
{{Рубель Японська цивілізація}}
| |||