Вікіпедія

Сепуку: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Abaуо (обговорення | внесок)
2328 редагувань
Abaуо (обговорення | внесок)
2328 редагувань
стильові правлення
Рядок 1:
[[Файл:Wakisashi-sepukku-p1000699.jpg|thumb|250px|Короткий меч на підносі для сеппуку.]]
 
'''Се́ппуку''' ({{lang-ja|【切腹】, せっぷく}}, «розрізання живота») — [[японія|японське]] [[ритуал]]ьне [[самогубство]] шляхом розрізання живота коротким [[японський меч|мечем]]. Інші

== назви —Назви ==
* ''Ка́ппуку'ка́ппуку'''<ref>{{lang-ja| (【割腹】, かっぷく}},) — «розтинання живота».</ref>,;
* ''То́фуку'то́фуку'''<ref>{{lang-ja| (【屠腹】, とふく}},) — «розсікання живота».</ref> або;
* ''Харакі́рі'харакі́рі'''<ref>{{lang-ja| (【腹切り】, はらきり}},) — «розрізання живота». Ромовний варіант слова.</ref>.
 
== Історія ==
[[Файл:Seppuku-2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Такадзакі СукеітіроСукеїчіро здійснює сеппуку, щоби не потрапити в полон.]]
Звичай сеппуку зародився в [[11 століття|11 столітті]], в період [[період Хей'ан|Хей'ан]], у середовищі військових. З [[12 століття]] він набув поширення серед японського [[самурай]]ства і практикувався у цій верстві протягом 700 років<ref name="С">Сеппуку // ''[[Енциклопедія Ніппоніка]]'': в 26 т. 2-е видання.&nbsp;— Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.
 
За уявленнями середньовічних японців, людська [[душа]] розміщувалася у животі<ref>З цим уявленням пов'язано багато [[фразеологізм]]ів сучасної японської мови. Наприклад:
* ''харадацу'' (腹立つ; дослівно: «ходити з животом, що піднявся»&nbsp;— гніватися)
* ''хара кітанаїкітанай'' (腹汚い; дослівно: «брудний живіт»&nbsp;— низькі прагнення)
* ''хараґуроїхараґурой хіто'' (腹黒い人; дослівно: «людина з чорним животом»&nbsp;— людина з чорною душею)
* ''харанаїхаранай хіто'' (腹ない人; дослівно: «людина без живота»&nbsp;— бездуховна людина)</ref>, тому його розтинання було останнім доказом чесності людини. Відповідно, воїн, що вчиняв сеппуку, проявляв сміливість і востаннє засвідчував чистоту своїх помислів<ref name="С"/>.
 
Мотивами для ритуального самогубства могли бути:
Рядок 22 ⟶ 27:
Живіт розтинали нижче [[пуп]]а двома способами: поперек&nbsp;— зліва направо, або навхрест&nbsp;— зліва направо і зверху вниз. Останній спосіб вважався складним, тому до нього вдавалися лише фізично сильні воїни. Після розрізу, самогубця наносив собі смертельний удар в горло<ref name="С"/>.
 
З [[17 століття]] чистота мотивації для здійснення сеппуку поступово втратила сенс, а сам ритуал остаточно формалізувався. Замість останнього удару в горло, самураї використовували помічника [[кайсяку]]<ref>{{lang-ja|介錯, かいしゃく}}.</ref>, який відрубав голову самогубцю, після розрізання ним живота. Інколи помічник відрубав голову раніше ніж воїн встигав розітнути живіт<ref name="С"/>. В добу [[сьоґунат Токуґава|сьоґунатушьоґунату Токуґава]] ([[1603]]—[[1867]]) для виконання сеппуку, зазвичай, призначали трьох помічників: старшого<ref>{{lang-ja|介錯, かいしゃく}}, ''кайсяку'' або {{lang-ja|大介錯, だいかいしゃく}}, ''дай-кайсяку''.</ref>, додаткового<ref>{{lang-ja|添介錯, そえかいしゃく}}, ''сое-кайсяку'' або {{lang-ja|助介錯, すけかいしゃく}}, ''суке-кайсяку''</ref> і молодшого<ref>{{lang-ja|小介錯, しょうかいしゃく}}, ''сьошьо-кайсяку''.</ref>. Перший відрубав голову, другий приносив піднос з коротким мечем, а третій засвідчував смерть самогубці<ref name="С"/>.
 
Помічник дотримувався «трьох правил»<ref>{{lang-ja|三つの規矩, みつのきく}}, ''міцу но кіку''.</ref> або «чотирьох фаз»<ref>{{lang-ja|四つの間, よつのま}}, ''йоцу но ма''.</ref>, після завершення яких він міг відрубати вояку голову. «Три правила» передбачали, що самогубець отримує короткий меч на підносі, подивиться на лівий бік свого живота і встромить у нього меч. «Чотири фази» складалися з підношення підносу з мечем, підсування підносу до самогубця, взяття ним меча та встромляння леза у живіт. «Правила» і «фази» слід було виконувати повільно, не поспішаючи<ref name="С"/>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сепуку