Десантні кораблі на повітряній подушці класу LCAC: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок) |
Яким (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3:
== Історія ==
Кораблі LCAC розробляли з 1980, прийняли на озброєння 1989 та доволі широко в час [[Війна в Перській затоці|війни в Перській затоці]], 1993 у побережжя [[Сомалі]]. LCAC здатні пересуватись з [[Швидкість|швидкістю]] до 93 км/год по [[Вода|воді]], пересіченій місцевості, перевозячи транспортні засоби, устаткування, вантажі. Вони можуть висаджуватись на 80% [[Узбережжя|узбереж ]] [[Море|морів]], пересуватись по [[Крига|кризі]], мокрому [[Пісок|піску]] без загрози забуксувати, долати перешкоди висотою до 1,3 м.
Їх використали у [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланці]] для перевезення гуманітарної допомоги після [[Цунамі|цунамі]] у [[Тихий океан|Тихому океані]] 2004, на пляжі у [[Білоксі]] після [[Ураган Катріна|урагану Катріна]] (2005).
У [[Армія США|Армії США]] знаходиться 91 LCAC, з яких 74 у діючих підрозділах, решта на зберіганні, резерві. Вони можуть перевозити вантажі з кораблів на віддалі 80 км від берегу. На Універсальних [[Десантний корабель|десантних кораблях]] може розміщуватись 2, 3, 4 LCAC в залежності від їхньої модифікації (LHD, LPD, LSD).
== Примітки ==
| |||