Експресіонізм (кінематограф): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
LeonNef (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
LeonNef (обговорення | внесок) →Витоки: уточнення |
||
Рядок 7:
Поки діяла військова заборона на прокат зарубіжної кінопродукції, [[берлін]]ські студії ставили більше сотні фільмів щорічно. Більшість з них були зняті на крихітний бюджет. Шок поразки в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] на тлі відносної ізоляції німецької кіноіндустрії сприяв тому, що емоції розчарування, тривоги, обурення і т. д., що оволоділи німцями, стали випліскуватися на кіноекран. На початку 1920-х найбільш затребувані в кінозалах були історії безумства, зради, кримінальних змов.
Відправною точкою німецького кіноекспресіонізму став фільм «[[Кабінет доктора Калігарі]]»(1920), що дістав широкий резонанс не лише в Німеччині, але і за її межами<ref>Деякі кінознавці вбачають зародок німецького експресіонізму у фільмі Вегенера «[[Празький студент (фільм, 1913)]]», який вийшов на екрани ще до початку війни.</ref>. Змінений стан психіки головного героя, якого охоплюють почуття тривоги, страху і [[параноя|прихованої загрози]], у фільмі передається деформованими, украй стилізованими [[декорація]]ми. Успіх цього фільму прискорив вхід кінематографу до числа загальновизнаних видів мистецтва; раніше в ньому бачили спосіб приємно провести увечері час в чудовій компанії.
== Художні принципи ==
| |||