Проскура Георгій Федорович: відмінності між версіями

'''Георгій Федорович Проскура''' ([[16 квітня]] [[1876]] — [[30 жовтня]] [[1958]]) — український радянський вчений, [[академік НАН України]] (1929), лауреат Державної премії СРСР (1943), [[Заслужений діяч науки і техніки України|заслужений діяч науки і техніки УРСР]] (1944), [[доктор технічних наук]], [[професор]], видатний вчений ву галузі [[Дифузор|аерогідродинаміціаерогідродинаміки]] і гідромашинобудування.

Повернувшись в [[Харків]] у 1904 році, увійшов до групи професорів, які підтримали студентські виступи бурхливого 1905 року. Тільки лібералізація вищої школи дозволила йому повернутися в [[Харківський політехнічний інститут|Харківський технологічний інститут]] у 1906 році, з яким він пов'язуєязав всеусе своє подальше життя. З 1911 року - професор Харківського технологічного інституту.

З перших днів своєї роботи він включаєтьсябере вучасть роботуу діяльності студентського науково-технічного товариства інституту, стає заступником голови товариства, залучає талановитих студентів до наукових досліджень. При товаристві Георгій Проскура організовує та очолює аеросекцію. 12 березня 1923 року за його ініціативи засновано [[Товариство авіації та повітроплавання України і Криму]]. У 1923 році члени авіаційної секції домоглися відкрити авіаційну спеціальність на механічному факультеті. Георгій Федорович Проскура за власною ініціативою починає читати необов'язковий курс з повітроплавання. Незабаром Георгій Проскура створює аерогідродинамічну лабораторію, яка в 1930 році перетворюється в [[Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»|Харківський авіаційний інститут]].

У 1974 році Академія наук УРСР встановила премію його імені ([[Премія НАН України імені Г. Ф. Проскури]]).

* Узагальнені кавитационнікавитаційні характеристики водяних турбін, в кн.: Збірник праць лабораторії проблем швидкохідних машин і механізмів, вид. 3, [[Київ]]. 1953.

* Алексапольский Д. Я., Георгий Федорович Проскура, Киев., 1956.