Метод молекулярних орбіталей: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Olion17 (обговорення | внесок)
чернетка, ХЭ «Молекулярных орбиталей методы»
 
Olion17 (обговорення | внесок)
доповнення
Рядок 1:
'''Мéтод молекулярних орбітáлей''' ({{lang-en|MO method}}, {{lang-ru|метод МО}}) — це метод наближеного розв'язання [[Адіабатичне наближення|електронного]] [[рівняння Шредингера]] для багатоелектронних молекулярних систем. Ґрунтується на побудові повної [[Хвильова функція|хвильової функції]] у вигляді антисиметризованого добутку [[Молекулярна орбіталь|молекулярних орбіталей]], його зручно записувати як [[детермінант]]. Молекулярні орбіталі, у свою чергу, можначасто представитипредставляють як [[Лінійна комбінація|лінійні комбінації]] [[Атомна орбіталь|атомних орбіталей]] (''наближення МО ЛКАО'').
 
== Короткі історичні відомості ==
Підґрунтя методу було закладене Гундом <ref>{{
стаття|автор=Hund F.|рік=1927|назва=Zur Deutung der Molekelspektrum. I.|журнал=Zs. Phys.|том=40|doi=10.1007/BF01400234|сторінки=742-764
}}{{ref-de}}</ref> (ідея про середнє поле тут висловлена дещо раніше за [[Метод Гартрі|Гартрі]]), Маллікеном <ref>{{
стаття|автор=Mulliken R.S.|рік=1928|назва=The assignment of quantum number for electrons in molecules. I.|журнал=Phys. Rev.|том=32|doi=10.1103/physrev.32.186|сторінки=186-222
}}{{ref-en}}</ref> і Леннард-Джонсом <ref>{{
стаття|автор=Lennard-Jones J.E.|рік=1929|назва=The electronic structure of some diatomic molecules|журнал=Trans. Farad. Soc.|том=25|doi=10.1039/TF9292500668|сторінки=668-686
}}{{ref-en}}</ref> (аналіз електронних конфігурацій атомів та простих молекул, в тому числі пояснення парамагнетизму кисню). Від двохатомних молекул Маллікен перейшов до багатоатомних<ref>{{
стаття|автор=Mulliken R.S.|рік=1933|назва=Electronic Structures of Polyatomic Molecules and Valence. IV. Electronic States, Quantum Theory of the Double Bond|журнал=Phys. Rev.|том=43|doi=10.1103/physrev.43.279|сторінки=279-302
}}{{ref-en}}</ref>, визначивши роль симетрії молекули та її вимоги до молекулярних орбіталей. Хюккель в 1930-32 оприлюднив цикл статей про подвійний зв'язок та молекулу бензену; виявилось, що метод молекулярних орбіталей теж, як і [[метод валентних зв'язків]], дозволяє пояснити електронне супряження.
{{в роботі|[[Користувач:Olion17|Olion17]]}}
 
Рядок 8 ⟶ 17:
 
== Кореляційні діаграми ==
Перші роботи Гунда, Маллікена були теоретичним дослідженням двохатомних молекул при зміні відстані між ядрами в діапазоні від нескінченної до нульової (т.в. об'єднаний атом). Для двох точок цього діапазону (двохатомна молекула з рівноважною довжиною зв'язку та об'єднаний атом) були відомі електронні спектри, саме це дозволило аналіз та узагальнення.
 
== Локалізація молекулярних орбіталей ==
Рядок 17 ⟶ 27:
== Джерела ==
* {{ХЭ|3}}
* {{книга|заголовок=Электронная структура молекул|автор=Слэтер Дж.|видавництво=Мир|рік=1965|місце=М.}}{{ref-ru}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Квантова хімія]]