[[Файл:Marder Turm.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вежа з гарматою і ПТКР MILAN]]
Спочатку розробкою прототипів зайнялись групи з Rheinstal Group(підрозділи Rheinstal-Hanomag, Ruhrstahl, [[Конструкторське бюро|КБ]] Warnecke) і [[Henschel-Werke]] разом з [[Швейцарія|швейцарською]] компанією MOWAG<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Mowag Mowag {{ref-de}}]</ref>. На базі HS 30 виготовили перші прототипи 1 покоління вагою 16 т: Rheinstal - RU 111, RU 112, RU 122; Henschel - 1HK 2/1, 1HK 2/2; MOWAG - HM 1, HM 2. Після випробувань 1963 було представлене друге покоління БМП вагою понад 20 т. Rheinstal надав прототипи RU 261, RU 262 з розміщеним спереду [[Двигун|мотором]], клиноподібну носову частину. У прототипів 2M1/1, 2M1/2, 2M1/3 MOWAG мотор розміщувався посередині. 1964 розпочалась розробка третього покоління прототипів згідно нових вимог Бундесверу: більші розміри в ширину і довжину, задній [[Кулемет|кулемет]], фальшборти для додаткового захисту з бортів, двоособова башта з швидкострільною малокаліберною гарматою. на 1967 було розроблено останні 10 прототипів, які направили для тестування у війська. 1968 з конкурсу вийшов прототип MOWAG, а прототипи Rheinstal 1969 прийняли до серійного виробництва. Було замовлено 2136 БМП і 7 травня 1971 перший серійний екземпляр Marder передали війську [[ФРН]], а серійне виробництво тривало до 1975 року. Конструкція виявилась придатною для подальших модернізацій. На основі БМП Marder компанія Thyssen-Henchel розробила для [[Аргентина|Аргентини]] [[Основний бойовий танк|основний бойовий танк]] '''Tanque Argentino Mediano (TAM)'''<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Tanque_Argentino_Mediano Tanque Argentino Mediano {{ref-de}}]</ref> (1979-1985).
У 1977-1979 роках на вежах усіх БМП Marder встановили [[Протитанкова керована ракета|ПТКР]] [[MILAN (протитанкова ракета)|MILAN]] з боєкомплектом 6 ракет.
