Яцків Ярослав Степанович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок) м автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB |
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
}}
'''Яросла́в Степа́нович Яцкі́в''' (* [[25 жовтня]] [[1940]], с. [[Данильче]], [[Рогатинський район]], [[Івано-Франківська область]]) — [[СРСР|радянський]] та [[Україна|український]] [[астрономія|астроном]] і [[Геодезія|геодезист]], доктор фізико-математичних наук ([[1976]]), академік [[НАН України]] ([[1985]]), президент [[Українська астрономічна асоціація|Української астрономічної асоціації]].
== Біографічні відомості ==
Ярослав Степанович Яцків народився [[25 жовтня]] [[1940]] року в селі [[Данильче|Данильчому]] [[Рогатинський район|Рогатинського району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]
Рядок 40:
Учений брав активну участь у підготовці та виконанні космічних програм ВЕГА, СОПРОГ, ФОБОС, МАРС, а також в організації космічних досліджень АН УРСР ([[1986]] — [[1992]]). У теперішній час ([[2000-ні]]) як член Президії НАН України Я. Яцків координує наукові космічні дослідження України.
Про міжнародне визнання наукового авторитету Ярослава Яцківа свідчить обрання його віце-президентом [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародної астрономічної спілки]] ([[1982]] — [[1986]]), президентом Комісії 19 МАС «Обертання Землі» ([[1982]] — [[1986]]), співголовою секції [[Міжнародна геодезична асоціація|Міжнародної геодезичної
Завдяки видатним організаторським здібностям, наполегливості, ініціативі Я. Яцківа започатковано й успішно завершено будівництво Високогірної спостережної бази ГАО на піку Терскол ([[Кавказ]]). Нині ця найвища в Європі астрофізична обсерваторія, яка оснащена двометровим телескопом, входить до складу Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень.
Рядок 62:
Основні наукові праці Ярослава Яцківа присвячені вивченню особливостей обертання Землі, космічній геодинаміці та фундаментальній астрометрії. У галузі обертання [[Земля|Землі]] учений виконав великий цикл досліджень з вивчення так званих вільного та вимушеного рухів полюсів Землі, вперше визначив новий тип вільної добової [[Нутація|нутації]] Землі. Він був ініціатором і активним виконавцем наукової роботи з визначення координат полюсів Землі з [[1890]] до [[1969]] року за даними астрономічних спостережень. Цей ряд координат полюса, відомий серед науковців світу як ''«київський ряд»'', набув широкого застосування у геодезії, геофізиці, геодинаміці.
Ярослав Яцків —
Я. С. Яцків запропонував нові підходи до побудови глобальної земної та небесної систем координат. За його керівництвом та безпосередньою участю створено високоточні каталоги фундаментальних слабих зір та джерел космічного радіовипромінювання.
Я. С. Яцків — засновник і головний редактор журналу «<nowiki/>[[Кинематика и физика небесных тел]]<nowiki/>» (виходить з [[1985]] р.), заступник головного редактора журналу «[[Космічна наука і технологія]]» (з [[1995]] р.), заступник головного редактора журналу «<nowiki/>[[Наука та інновації]]<nowiki/>» (з [[2005]] р.), головний редактор науково-популярного журналу «[[Світогляд (журнал)|Світогляд]]» (з [[2006]] р.).
Як член Президії НАН України Я. С. Яцків відповідає за вирішення низви питань: видавничої діяльності, розвитку поліграфічної бази НАН України; координації діяльності наукових установ НАН України та їх участі у виконанні міжнародних програм та проектів у галузі космічних досліджень; здійснює загальне керівництво видавництвом «[[Наукова думка]]» НАН України та Видавничим домом «Академперіодика» НАН України; відповідає за зв'язки НАН України з [[Національне космічне агентство України|Національним космічним агентством України]].
[[1 липня]] [[2005]] року під час роботи VI Міжнародного конгресу україністів Ярослава Яцківа обрано Президентом [[Міжнародна асоціація україністів|Міжнародної асоціації україністів]] (МАУ), під керівництвом якого виконуються основні завдання асоціації: сприяння відновленню та розвиткові [[Українознавство|українознавства]], збереження пам'яток історії та культури, поширення знань про культурні надбання і наукові здобутки українського народу, проведення українознавчих наукових форумів, координація діяльності національних асоціацій в різних країнах світу.
|