Електровакуумна лампа: відмінності між версіями

В [[1883]] році [[Едісон Томас Алва|Т.Едісон]], експериментуючи з [[лампа розжарювання|лампою розжарювання]], встановив в ній додатковий [[електрод]] — [[анод]]. Коли на розжарену нитку ([[катод]]) був поданий від'ємний [[Електростатичний потенціал|потенціал]], а на анод позитивний потенціал, через лампу пішов [[струм]], що створювали [[електрон]]и, які емітував гарячий [[катод]], за який правила нитка розжарювання. Це був перший [[Діод (лампа)|ламповий]] [[діоделектровакуумний]]. Він пропускав струм тільки в одному напрямі і широко використовувався для перетворення [[змінний струм|змінного струму]] в [[постійний струм|постійний]]. Для керування потоком електронів в балоні лампи між катодом і анодом почали поміщати [[метал]]еві сітки, змінюючи [[електричний потенціал]] яких можна змінювати величину [[струм]]у, що протікає через лампу.