Анаксарх: відмінності між версіями

'''Анаксарх Абдерський''' — [[Давня Греція|давньогрецький]] [[філософ]], жив при дворі [[Олександр Македонський|Олександра Македонського]]. Відповідно до [[Діоген Лаертський|Діогена Лаертського]], розквіт його творчості припадає на 110 олімпіаду (340–337 рр. до н. е.). Є одним із тих філософів, які продовжували [[Атомістика|атомістичний]] напрям у філософії.

Постійно знаходився в найближчому царському оточенні. Супроводжував Олександра під час його східного походу, де отримав можливість побачити [[Індія|індійських]] мудреців. Його ворогом був Нікокреонт, [[Тиранія|тиран]] острова [[Кіпр (острів)|Кіпр]]. Коли на одному із святкувань Олександр запитав Анаксарха, чи йому подобається частування, той відповів: «Все великолепно, царь, только надо бы еще подать голову одного сатрапа», цим він натякав на Нікокреонта. Але після смерті царя Олександра, той жорстоко казнив Анаксарха. Але не зважаючи на важкі тортури, Анаксарх промовив відомі слова: «Толки, толки Анаксархову шкуру — Анаксарха тебе не истолочь!».

В дусі атомістичного вчення вважав, що існує не один, а безкінченна кількість світів. Заперечував існування [[критерій істини|критерію істинності]], тобто заперечував нашу здатність розрізняти істину від заблудження. Джеролом будь-якого нашого знання вважав чуттєве сприйняття. Анаксарх був автором твору «О царской власти», від якого збереглося два невеликих фрагменти. В одному із них він роздумує про те, що багато знати — це, з одного боку добре, але з іншого — не дуже добре; мудрість визначається знанням «зручного моменту». В іншому мова йде про те, що багатство придбати важко, але ще ваще його зберегти.