Рижій: відмінності між версіями

Його насіння містить майже 44% олії, в якій переважають поліненасичені жирні кислоти: лінолева (близько 20%) та ліноленова (близько 32%). Їх зараховують до незамінних, що робить олію рижію надзвичайно цінним продуктом у раціоні людини.

 

 

Чи не дивна інформація з Америки, що потрапила на інформаційні сайти чи не всього світу? Звідки така зацікавленість бур'яном? Та тому, що рижій — відмінна сировина для виробництва олії з подальшим її використанням для отримання біодизеля.

Як виявилось, з рижію можна виготовити олії набагато більше, ніж з каноли (канадська різновидність ріпаку). А собівартість такої олії буде на половину нижчою від ріпакової. Це тому, що рослина не вимагає старанного догляду, під неї не треба вносити дорогих мінеральних добрив, вона не боїться комах. Тобто, посіви не треба обробляти хімікатами.

 

 

Сказати, що американці щось особливе винайшли, − буде неправдою. Ще на початку XX століття рижій на невеликих площах вирощувався в Полтавській, Чернігівській, Київській, Херсонській, Єкатеринославській та Курській губерніях. Рижій був відомий, як культурна рослина, і в Європі. Його вирощували в районах середземномор'я та в Середній Європі. Практикували посіви і в Середній Азії. Головним чином, для отримання олії для освітлення, фарбування. Вживали олію і в їжу. Сьогодні рижієву олію використовують для парфумерних потреб.

 

 

Отже, рижій — давно не бур'ян. Це доведено і роботою науковців інституту олійних культур України. В науковому закладі виведений сорт культурного ярового рижію «Степний 1». Він є національним стандартом України та відповідає міжнародним стандартам.