Воскресіння Христа: відмінності між версіями

''Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви ву своїх ще гріхах,'' <br />

Ісус Христос воскрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу. Тому '''неділя''' ({{lang-ru|''воскресение''}}), стала святим днем для християн і теж зветься '''Господнім Днем''' ({{lang-el|''Kyriake Hemera''}}). Для древніх [[євреї]]в Господнім днем був останній сьомий день тижня — субота ({{lang-he|שַׁבָּת}}, «відпочинок»). Тому четверта заповідь ''Шануй день Господній, щоби святити його'' розуміється християнами і юдеями по різному. Для християн Господній день '''воскресіння''' — неділя став днем відпочинку. Звідси його українська назва — неділя (від ''не ділати, не робити'', тобто ''відпочивати''). Також, виконання будь-якої ненастійної праці в неділю в християнстві вважається [[гріх]]ом і недодержанням четвертої [[Десять заповідей|заповіді]], оскільки така праця порушує святість Господнього дня, яка заключаєтьсяполягає в спокої та мирі. Через те що [[Зцілення розслабленого біля овечої купальні|Ісус зцілив розслабленого]] і [[Зцілення сухорукого|сухорукого]] у [[субота|суботу]], євреї хотіли вбити Його. В середньовічній християнській церкві строго заборонялося виконувати будь-яку працю в неділю аж до сходу сонця в понеділок.

Тим часом до гробу Господнього бігли Петро та Іван. Іван біг швидше за Петра і прибув до гробу першим, але не ввійшов і, схилившись, побачив на землі пелени. За ним прибіг Петро, і ввійшовввійшовши удо гріб ігробу теж побачив погребльні пелени; а хустина, яка була на голові Ісуса Христа, лежала не біля пелен, а була згорнута в іншому місці. Тоді за Петром увійшов Іван, побачив усе це й увірував у Воскресіння Христове. Петро про себе дивувався тому, що відбулося. Потім Петро й Іван повернулися додому.

Коли Петро та Іван пішли, Марія Магдалина, яка прибігла за ними, залишилася біля гробу. Вона стояла і плакала при вході у печеру (удо грібгробу) і побачила двох ангелів у білих ризах, які сиділи, — один в головах, а другий у ногах, де лежало тіло Спасителя.

Марія Магдалина обізвалась до них: «Взяли Господа мого, і незнаюне знаю, де поклали Його».

Але Ісус Христос, указуючи їй на святе і велике таїнство Вос-кресінняВоскресіння Свого, сказав їй: «[[Не доторкайся до Мене]], бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх (тобто учнів) і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого».

Тоді Марія Магдалина поспішила до учнів Його зі звісткоюпрозвісткою про те, що бачила Господа, і про те, що Він сказав їй. Це було ''перше явлення'' Христа після воскресіння.

Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою зійшла, радій нині ій веселися, Сионе, а Ти, Чистая, красуйся, Богородице, бо воскрес Народжений Тобою.}}

Між тим, воїни, які охороняли гріб Господній і від страхурозбіглисястраху розбіглися, прийшли у Єрусалим. Деякі з них пішли до первосвящеників і сповістили їх про все, що відбулося біля гробу Ісуса Христа. ПервосвященикиПершосвященики ж, зібравшись зі старійшинами, скликали раду. Через власну злісну упертістьвпертість вороги Ісуса Христа не хотіли повірити у Його Воскресіння і вирішили приховати цю подію від народу. Задля цього вони підкупили воїнів. Давши багато грошей, вони сказали: «Говоріть, що ученикиучні Його, прийшовши вночі, украли Його, коли ми спали. І якщо чутка про це дійде до правителя (Пилата), ми переконаємо його і вас від неприємностей визволимо». Воїни взяли гроші і вчинили так, як їх було навчено. Чутка ця пронеслася між євреями, так що багато з них і досі вірять цьому.

Обман же і неправда цієї чутки очевидні для кожного. Якщо воїни спали, то не могли бачити, а якщо бачили, значить, не спали і затримали б викрадачів. Варта мусить пильнувати й охороняти. Неможливо уявити, щоб сторожа, яка складалася з кількох чоловік, могла заснути. А якщо всі воїни заснули, то підлягали суворому покаранню. Чому ж їх не покарали, а залишилидали у спокоїспокій (і навіть нагородили)? А налякані учні, від страху замкнувшись у своїх домівках, хіба могли б наважитися, беззбройно проти озброєних римських воїнів, на таку сміливу справу? До того ж навіщо їм було робити це, коли вони самі втратили віру у свого Спасителя. Окрім того, хіба могли вони відвалити величезний камінь, нікого не розбудивши? Усе це неможливо. Навпаки, самі учені подумали, що хтось викрав тіло Спасителя, та, побачивши порожній гріб, зрозуміли, що після викрадення так не буває. І, нарешті, чому ж начальники юдейські не шукали тіло Христове і не покарали учнів? Так вороги Христові намагались затьмарити справу Божу хитросплетінням неправди й обману, але виявилися безсилими перед істиною.