Оксиди: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування 95.169.19.227 до зробленого 46.211.149.233 |
Олег.Н (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Окси́ди''' — [[Неорганічні сполуки|неорганічні]] бінарні сполуки, до складу яких входить [[Оксиген]] у ступені
[[Файл:Iron(III)-oxide-sample.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Оксид заліза(III)]]]]
[[Файл:Bismuth(III) oxide 2.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Оксид бісмуту(III)]]]]
Рядок 56:
== Класифікація ==
==Подвійні оксиди==▼
=== Осно́вні оксиди ===
[[Основні оксиди|Осно́вні оксиди]] — це оксиди, яким відповідають [[Основи (хімія)|основи]]. Осно́вними оксидами є, наприклад, [[Оксид натрію|Na<sub>2</sub>O]], [[Оксид калію|K<sub>2</sub>O]], [[Оксид кальцію|CaO]], [[Оксид магнію|MgO]]. Декотрі оксиди легко взаємодіють з водою з утворенням відповідних основ:
: <math>\mathrm{CaO + H_2O\longrightarrow Ca(OH)_2}</math>
: <math>\mathrm{K_2O + H_2O\longrightarrow 2KOH}</math>
Рядок 74 ⟶ 72:
: <math>\mathrm{Na_2O + ZnO\longrightarrow Na_2ZnO_2}</math>
В осно́вних оксидах метали проявляють низьку валентність (не більше +3). Більшість осно́вних оксидів з водою безпосередньо не взаємодіють, за виключенням [[лужні метали|лужних]] та [[
=== Кислотні оксиди ===
Рядок 82 ⟶ 80:
: <math>\mathrm{CO_2 + 2NaOH\longrightarrow Na_2CO_3 + H_2O}</math>
Кислотні оксиди називають звичайно ангідридами (зневодненими кислотами), вказуючи цим, що їх можна одержати з кислот, віднімаючи від них елементи води. Кислотні оксиди утворюються неметалами та деякими металами, які проявляють змінну валентність. Ступінь окиснення металів у кислотних оксидах буває від +4 до +7. Наприклад CrO<sub>3</sub> — [[Оксид хрому(VI)|хроматний ангідрид]] (ступінь окиснення [[хром]]у +6), Mn<sub>2</sub>O<sub>7</sub> — [[Оксид
Деякі кислотні оксиди взаємодіють з водою, утворюючи відповідні [[гідроксиди]], тобто кислоти. Є кислотні оксиди, які не взаємодіють з водою. Наприклад, [[Діоксид кремнію|SiO<sub>2</sub>]] практично не розчинний у воді, однак він нейтралізує основи, тому є кислотним оксидом:
Рядок 90 ⟶ 88:
=== Амфотерні оксиди ===
[[
: <math>\mathrm{ZnO + H_2SO_4\longrightarrow ZnSO_4 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{Zn + 2NaOH\longrightarrow Na_2ZnO_2 + H_2O}</math>
З водою амфотерні оксиди не взаємодіють. Амфотерні оксиди утворюються тільки металами з валентністю від +2 до +4. До амфотерних оксидів належать [[Оксид цинку|ZnO]], [[Оксид
Отже, неметали утворюють тільки кислотні оксиди, а метали можуть утворювати основні, амфотерні і кислотні. Причому для металів із змінною валентністю існує така залежність: при низькому валентному стані металу (не вище +3) він утворює осно́вний оксид, при високому валентному стані (від +4 до +7) він утворює кислотний оксид, а при проміжному (звичайно від +2 до +4) він утворює амфотерний оксид.
Рядок 101 ⟶ 99:
=== Індиферентні (несолетвірні) оксиди ===
Індиферентними називають такі оксиди, які не взаємодіють ні з кислотами, ні з основами і солей не утворюють. Тому їх називають ще ''несолетвірними'' оксидами. Індиферентних оксидів небагато. До них належать [[монооксид вуглецю]] CO, [[оксид азоту(I)]] N<sub>2</sub>O, [[монооксид азоту]] NO і деякі інші.
▲=== Подвійні оксиди ===
Деякі елементи можуть утворювати подвійні (змішані) оксиди. До таких речовин відносяться, наприклад, змішані оксиди заліза FeO·Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> та свинцю [[Сурик|PbO·PbO<sub>2</sub>]].
== Отримання ==
Рядок 110 ⟶ 111:
: <math>\mathrm{CH_4 + 2O_2\longrightarrow CO_2 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{H_2S + 3O_2\longrightarrow 2SO_2 + 2H_2O}</math>
*
: <math>\mathrm{Ca(OH)_2\longrightarrow CaO + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{2Fe(OH)_3\longrightarrow Fe_2O_3 + 3H_2O}</math>
*
: <math>\mathrm{CaCO_3\longrightarrow CaO + CO_2}</math>
: <math>\mathrm{Cu_2(OH)_2CO_3\longrightarrow CuO + CO_2 + H_2O}</math>
|