Брахман: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 14675367 користувача 46.202.129.186 (обговорення) |
|||
Рядок 15:
«Незмінна реальність серед та за межами світу», яка «не може бути точно визначена». Брагман був описаний на санскриті як сат-чит-ананда (буття-свідомість-блаженство) і, як вища реальність.
Згідно Адвайта, звільнена людська істота (джіванмукта) усвідомив
Іша Упанішада каже: Аум — Це вищий
Брагману не може бути дано ніяке позитивне визначення, дати йому характеристику можна тільки через заперечення: нескінченний, незмінний, непорушний.
Брагман — це всесвітня душа, злиття з якою і розчинення в якій прагне індивідуальна душа, [[атман]]. Розрізняють [[Сагуна Брахман
== Філософські школи веданти для пояснення
# Пізнання безособистісного аспекту Абсолютної Істини, Бога (Крішни або Вішну) — пізнання брахмаджйоті, сяйва Його трансцендентного тіла. Цього знання досягають завдяки гйана-йозі — філософським пошуком, якій може тривати не одне життя. Зазвичай цю школу представляють імперсоналісти школи адвайта-веданти — послідовники Шанкарачарйі (втілення Господа Шіви). Вайшнави вважають безособистісний аспект Брахману (Вішну) тобто брахмаджйоті не дуже вартим уваги, оскільки він відкривається автоматично при пізнанні двох наступних, більш глибоких аспектів Абсолютної Істини — при пізнанні Параматми (та Парабрахмана) та Бгагавана.
# Пізнання Параматми. Цей аспект Абсолютної Істини розкривається йогам у процесі медитації на Абсолютну Істину, Брахман. У цьому процесі йог починає бачити різницю між собою (джівою, атмою) та Світовою душею, Богом у серці (Параматмою). Пізнання Параматми також проходить кілька етапів. Спочатку вона пізнається як Кшіродакашайі-Вішну (у океані молока — саме через Кшіродакашаці-Вішну приходять у матерільний світ усі аватари Вішну: у разі небезпеки, девати тобто півбоги підходять до океану молока і молять Вішну щод Він втілився). Це — також пізнання Світової душі у кожному атомі, у кожному серці (душі). Після цього йог може пізнати світову душу брахманди — тобто матерільного світу у якому він знаходиться. Це — пізнання Гарбгодакашайі-Вішну. Саме Гарбгодакашайі-Вішну — першопричина життя у всьому всесвіті (брахманді): навіть Брахма (перша жива істота всесвіту) також народжується на лотосі, що виходить з пупа Гарбгодакашайі-Вішну. Після цього йог може пізнати Маха-Вішну або Каранодакашайі-Вішну. У кожній брахманді (всесвіті, «світовому яйці») є свій Гарбгодакашайі-Вішну (та Кшіродакашайі-Вішну) та Брахма (та безліч інших живих істот, джіва-атм), але Маха-Вішну є джерелом усіх брахманд та усіх Гарбгодакашайі-Вішну. Таким чином, на третьому етапі пізнання Параматми, йог медитує на МахаВішну і розуміє Брахман (Параматму, Парабрахман) як Махавішну. Врешті-решт, досконалий йог пізнає у процесі медитації джерело МахаВішну — чатурвйуху: Санкаршану, Васудеву, Прадйумну та Аніруддгу. Чатйрвйуха є прічіною появи Махавішну, але чатурвйуха виходить з Нараяни. Так йог може увійти в процесі медитації на пленети Вайкунтхалоки, де вічно перебуває Лакшмі-Нараяна (котрий є Брахманом, Парабрахманом, Параматмою матеріальних та духовних планет-Вайкунтхалок та Бгаѓаваном).
# Нарешті Брахман пізнається як Бгагаван. Це можливо у процесі бгакті-йоги. Йог пізнає Брахман та Параматму (брахмаджйоті, трьох Вішну та Нараяну) і йде далі — він усвідомлює Нараяну експансією (через ще одну чатурвйуху) Баларами, а Балараму (Баладеву) — експансією Крішни. Так він знаходить причину всіх причин. Брахма, творець планет нашої брахманди (нашого всесвіту) так і молиться Крішні: Ѓовіндам аді пурушам там ахам бгаджамі («я молюсь Крішні-Говінді — причині усіх причин, джерелу усіх матеріальних та духовних світів»). Гаудійа-вайшнавська сампрадая від Господа Чайтаньйи приймає ці слова Брахми (Господь Брахма — один з махаджан), тому формально гаудійа-вайшнавська сампрадайа належить до Брахма-Мадгава-сампрадайі (або виділяється як окрема п-ята сампрадайа). Чотири інші сампрадаї зазвичай ведуть на пленети Вайкунтхи, але іноді також їх послідовники можуть відданими Крішні (Парабрахману) і після смерті потрапляти на Його вічну планету Голоку Вріндавана. Незважаючи на те що сам Господь Шіва говорить «бхаджа Говінда» — «поклоняйтесь Говінді» (Крішні), більшість його так званих послідовників зневажають поклоніння Вішну та Крішні (Господь Шіва також авторитет у веданті і має свою школу — адвайта-веданта). Дві інші сампрадайі, які також тлумачать веданту і описують Брахман — це сампрадайа від Лакшмі та від чотирьох Кумарів. Усі ці п-ять авторитетів веданти — Господь Чайтанья, Господь Шіва, Лакшмі, Брахма та чотири Кумари пояснюють Брахман, тому існує п-ять основних систем веданти:
## Ачінтйа-бгедабгеда-веданта Господа Чайтанйі (Гаудійа-вайшнава сампрадайа)
## Вішіштадвайта-веданта Рамануджачарйі, Шрі Лакшмі (Шрі сампрадайа)
## Двайта-веданта Господа Брахми (Мадгавачарйа, Брахма-Мадгава-сампрадайа)
## Двайтадвайта-веданта чотирьох Кумарів (Німбарка сампрадайа або (Хамса сампрадайа, Кумара-сампрадайа, Чатйх-Сана сампрадайа, Санакаді-сампрадайа)
## Рудра-сампрадайа Господа Шіви (Рудри), Шуддгадвайта-веданта (вайшнавізм) та Адвайта-веданта (Шанкарачарйі, Шанкара-сампрадайа, шіваїзм). Через суперечність між персоналістами (вайшнавами, прибічниками двайта-веданти, відмінності душі та Бога) та імперсоналістами (моністами, шіваїтами та майаваді, адвайтистами, захісніками ідеї що «душа — і є Бог» або «атман і є Брахман») в цих школах веданти відбуваються основні диспути ведантистів.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела та література ==
{{Торчинов Буддология}}
{{Крижанівський Історія сходу}}
== Див. також ==
* [[Ішвара]]
* [[Параматма]]
[[Категорія:Індійська філософія]]
| |||