Прево (посада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Правлення тексту
Правлення тексту, додавання посилань
Рядок 3:
''Статтю ще не завершено, вона вимагає редагування''
 
'''''Прево́ '''(фр. prévôt)'' — королівський урядовець у [[Королівство Франція|Франції]], який займався фінансами, правосуддям, управлінням та суспільним порядком. [[Королівство Франція|Королівство]] було поділено на «превотства» (''prévôtés'') у 10 ст. Прево був, зокрема, молодшим урядовцем юстиції (його рішення могли бути оспорені [[бальї]] та [[сенешаль|сенешалями]]) який розглядав, зокрема, поза апеляціїапеляцією рішення цивільних сеньоріальних («боярських») судів. Едикт Кремьє від 1536 року дав йому право вирішувати певні справи в першій інстанції. Обирався у великих містах. Париж мав окремого прево.
 
На українську це слово може бути приблизно перекладено словами: «голова», «старшина». Приблизно відповідає [[Солтис|солтису]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]].
 
== Походження слова ==
Рядок 11:
 
== Історія ==
''(Правити) ''У старому французькому праві, слово «прево» мало кілька значень й прикладалося до кількох типів функцій. Як відчить етимологія слова («розташований попереду») «прево» звалася всяка особа, яка очолювала одну із галузей громадської служби, стан, який за старими правилами йде разом з правом суду.
 
Починаючи з 11 ст. [[Капетинги]] відбирають управління королівським доменом (вотчиною) від шляхетства щоб довірити його прево. Вони були, як правило, заможними різночинцями, які володіли правом збирання королівських податків у своїй конскрипції або превотстві. Ця практика, сприятлива для королівських фінансів, спричинила скоро серьйозні зловживання й з кінця 12 ст. прево контролювався «роз'їзним» бальї, надалі, у 13 ст. його контролював бальї та сенешаль на місцях.