Голодний степ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, правопис |
м →Освоєння і господарське значення: правопис |
||
Рядок 19:
== Освоєння і господарське значення ==
Освоєння і зрошування Голодного степу має довгу історію. Перші спроби її обводнення були зроблені ще в середині [[19 століття|XIX]] сторіччя з метою забезпечити водою військово-торгівельний тракт. Канал, збудований наприкінці [[19 століття|XIX]] століття, коли степ остаточно увійшов до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], окропив невелику ділянку пустелі. Надалі зрошувані площі в північно-східній частині пустелі поступово розширялися. Перед [[Перша Світова війна|Першою Світовою війною]] було розпочато спорудження [[іригація|іригаційних]] [[канал (
Декретом [[Раднарком|РНК]] від [[17 травня]] [[1918]] року ''«Про організацію зрошувальних робіт в Туркестані»'' передбачалося зрошувати 500 тис. десятин землі. У [[1921]] році було створено ''Спеціальне управління по відновленню іригаційної мережі Голодного степу''. Подальшому розширенню зрошуваних площ сприяло створення дамби [[Фархадська ГЕС|Фархадської ГЕС]] на Сирдар'ї, проведення [[Південно-Голодностепського каналу]].
Рядок 29:
За роки соціалістичного будівництва в Голодному степу були здійснені корінні перетворення. З реконструкцією [[Північний канал імені Кірова|Північного каналу ім. З. М. Кірова]] і спорудженням [[Центрально-голодностепський канал|Центрального]], [[Південно-Голодностепський канал|Південно-Голодностепського каналів]] та інших каналів значні простори Голодного степу були перетворені (за 1950—60-ті роки) на найбільший район (площею близько 800 тис. [[га]]) бавовництва [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]]. Іригаційне освоєння йшло із застосуванням новітніх прийомів і методів водогосподарського будівництва.
Основна культура — [[бавовник]]
== Засолення ==
| |||