Деревляни: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
уточнення, доповнення
Рядок 42:
}}
[[Файл:Knyaz Igor in 945 by Lebedev.jpg|thumb|Картина [[Лебедєв Клавдій Васильович|К. В. Лебедєва]] «Князь Ігорь збирає данину з древлян в [[945]] році»]]
'''Древляни''', ''деревляни'' ({{lang-orv|деревлянеДревлѧне}}<ref name="Іпатій"/>, {{lang-cz|Drevljané}}, тепер [[поліщуки]])&nbsp;— [[слов'яни|східнослов'янське]] плем'я (союз племен), у [[6 століття|VI]]-[[10 століття|X&nbsp;ст.]] жили на українському [[Полісся|Поліссі]]<ref name="деревляни">стор. 497, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4050-7</ref>. На півночі землі ''Древлян'' доходили до р. [[Прип'ять (ріка)|Прип'яті]], на півдні&nbsp;— до річок [[Здвиж]]у і [[Тетерів|Тетерева]], на сході&nbsp;— до р. [[Дніпро|Дніпра]], на заході&nbsp;— до межиріччя [[Случ (притока Горині)|Случ]] й [[Горинь (ріка)|Горині]]<ref name="деревляни"/>. За повідомленнями [[Констянтин VII Багрянородний|Констянтина VII Багрянородного]] на півдні їх землі межували з [[Печеніги|печенігами]]. Повністю увійшли у формування [[український народ|українського народу]]<ref name="деревляни"/>.
 
Найбільші міста: [[Коростень|Іскоростень (Коростень)]]<ref name="Полісся">стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996&nbsp;р. ISBN 5-7707-6833-9</ref>, [[Овруч|Вручій (Овруч)]]<ref name="Полісся"/>, [[Радомишль|Мическ, Микгород (Радомишль)]], [[Малин]].
Рядок 52:
 
== Етимологія ==
Назва племені «дрєвлянє» ({{lang-uk|древляни}}, {{lang-orv|Древлѧне}}<ref name="Іпатій">[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ] </ref>) ідентична [[Староцерковнослов'янська мова|старо-слов'янському]] слову «дрєвлє» у значенні «давньо-старовинного» («раніше», «колись», «перш перед цим», аналогічне до {{lang-cs|drive}}); відрізніється від «дрєвіє» (зі значенням «[[Дерево|дерева]]») та «дрєво» ([[дерево]], [[Колода (дерево)|колода]], [[шибениця]], [[Балка (конструкція)|балка]], бервено, деревляний [[ідол]], деревляне [[судно]], «дерево копійне»&nbsp;— [[спис]], під вогнище на трупо-спалення, плодові дерева)<ref>«Древле» // «Полный церковно-словянский словарь», сост. священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко, г. Москва (1993 г.) 1900 г., С. 154, ISBN 5-87301-068-4</ref>.
Отже назва ''древлян'' пов'язана з поняттям «стародавній народ», а не з поняттям «дерево». Але «літопис Нестора» подає інформацію про те, що це плем'я прийшло звідкись (буцімто «нове плем'я»), і також згаданий [[літопис]] відредагований пізніше датований у XIV столітті не подає датування часу заселення ними теренів [[Русь|Русі]]. До того ж ''древляни'' були названі «древлянами» на території [[Словенці|словен]] {{lang-orv|ѿ Словень же и нарекошасѧ Древлѧне}}<ref name="Іпатій"/> (не плутати зі [[слов'яни|слов'янами]]). А словени (словенці) мешкали на території [[Бан (титул)|бана]] [[Словенія|Словенії]] [[Плем'я|племені]] [[Древани|древан]] {{lang-ru|землю Словеньску...банѣ древѧны}}<ref name="Іпатій"/>. Отже йдеться про [[плем'я]] зі старовинною передісторією, про [[Міграція населення|міграцію]] [[полабські слов'яни|полабських слов'ян]] на терени [[Русь|Русі]].
 
== Історія ==