Деревляни: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
уточнення, доповнення |
||
Рядок 42:
}}
[[Файл:Knyaz Igor in 945 by Lebedev.jpg|thumb|Картина [[Лебедєв Клавдій Васильович|К. В. Лебедєва]] «Князь Ігорь збирає данину з древлян в [[945]] році»]]
'''Древляни'''
Найбільші міста: [[Коростень|Іскоростень (Коростень)]]<ref name="Полісся">стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р. ISBN 5-7707-6833-9</ref>, [[Овруч|Вручій (Овруч)]]<ref name="Полісся"/>, [[Радомишль|Мическ, Микгород (Радомишль)]], [[Малин]].
Рядок 51:
Останні дослідження доводять присутність в частині племені ''древлян'' племені литви ([[Балти|балтів]]), представників [[германці]]в<ref name="drevlyane">[http://rus-istoria.ru/component/k2/item/1060-glava-5-drevlyane Глава 5. «Древляне», Исторический интернет-портал] {{ref-ru}}</ref>. У XVI ст. [[литовці]] називали [[Білоруси|білорусів]] іменем «гуди» — ця назва дослідниками пов'язується з назвою «[[готи]]»: слов'янське населення на території [[Білорусь|Білорусі]] змінило давніх [[германці]]в<ref name="drevlyane"/>. [[Лев Диякон]] стверджував, що «князь Ігор загинув на землі [[германці]]в»<ref name="drevlyane"/>.
== Етимологія ==
Назва племені «дрєвлянє» ({{lang-uk|древляни}}) ідентична [[Староцерковнослов'янська мова|старо-слов'янському]] слову «дрєвлє» у значенні «давньо-старовинного» («раніше», «колись», «перш перед цим», аналогічне до {{lang-cs|drive}}); відрізніється від «дрєвіє» (зі значенням «[[Дерево|дерева]]») та «дрєво» ([[дерево]], [[Колода (дерево)|колода]], [[шибениця]], [[Балка (конструкція)|балка]], бервено, деревляний [[ідол]], деревляне [[судно]], «дерево копійне» — [[спис]], під вогнище на трупо-спалення, плодові дерева)<ref>«Древле» // «Полный церковно-словянский словарь», сост. священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко, г. Москва (1993 г.) 1900 г., С. 154, ISBN 5-87301-068-4</ref>.
Отже назва ''древлян'' пов'язана з поняттям «стародавній народ», а не з поняттям «дерево». Але «літопис Нестора» подає інформацію про те, що це плем'я прийшло звідкись (буцімто «нове плем'я»), і також згаданий літопис не подає датування часу заселення ними теренів [[Русь|Русі]].
== Історія ==
[[884]] року київський князь [[Олег Віщий]] підкорив ''деревлян'', але після його смерті ([[912]] року) вони вийшли з-під влади м. [[Київ|Києва]].
[[914]] року київський [[князь]] [[Ігор Старий|Ігор]] знову підкорив ''деревлян'', у яких, однак, залишився свій князь. [[942]] року відбулися збройні сутички між військами київського князя й ''деревлянами'', які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя [[Ігор Рюрикович|Ігора]] [[945]] року провести повторний збір данини серед ''древлян'' привела до [[древлян повстання 945|повстання ''деревлян'']] і загибелі князя. За [[легенда|легендою]] після смерті [[Ігор Рюрикович|Ігора]], древлянський князь [[Мал]] сватався до його дружини [[Ольга (княгиня)|Ольги]], але вона знищила сватів і повела дружину на [[Коростень]]. [[946]] року княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель ''древлян'' з центром у місті [[Овруч|Вручій]] було включено до [[Київське князівство|Київського князівства]].
| |||