Любор Нідерле: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
оформлення
Рядок 30:
}}
 
'''Лю́бор Ніде́рле''' ({{lang-cs|Lubor Niederle}}; *[[20 вересня]] [[1865]]&nbsp;р., [[Клатові]]&nbsp;— [[14 червня]] [[1944]]&nbsp;р., [[Прага]])&nbsp;— видатний [[Чехія|чеський]] [[археолог]], [[Етнологія|етнолог]]<ref name="ЕУ">стор. 1765, том 5, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996&nbsp;р. ISBN 5-7707-6832-0</ref>, [[етнограф]] та [[історик]]-[[славіст]], дослідник слов'янської старовини, член Чеської Академії Наук і Наукового Товариства у [[Львів|Львові]], [[професор]] [[Карлів університет|Карлового університету]], дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]]<ref name="ЕУ"/>. Засновник Археологічного інституту в [[Прага|Празі]], член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, член-кореспондент РАН у 1917–1925 роках, члени-кореспондент АН СРСР. Син чеського філолога Індржіха Нідерле.
 
== Життєпис ==
Син чеського [[Філологія|філолога]] Індржіха Нідерле.
* У 1887&nbsp;р. закінчив навчання на [[Філософія|філософському]] факультеті[[факультет]]і [[Празький університет|Празького університету]]. Вивчав [[античність|античну]] й первісну [[Археологія|археологію]] та [[Історія|історію]] [[слов'яни|слов'янських народів]].
* У 1889&nbsp;р. був слухачем [[Лекція|лекцій]] з [[Антропологія|антропології]] та [[Археологія|археології]] в Мюнхені[[Мюнхен]]і,
* в 1889–1890 роках працював у лабораторіях [[Антропологічна школа|антропологічної школи]] в Парижі[[Париж]]і,
* в 1893&nbsp;р. вивчав археологічні колекції в Варшаві, Києві, Твері.
* в 1893&nbsp;р. вивчав [[Археологія|археологічні]] [[Колекція|колекції]] в [[Варшава|Варшаві]], [[Київ|Києві]], [[Твер]]і. У 1893&nbsp;р. вийшла його книга «Людство в доісторичні часи», де викладена археологія [[Європа|Європи]] від [[палеоліт]]у до епохи [[середньовіччя]] включно.
* У 1907–1908 роках обіймав посаду декана філософського факультету університету[[університет]]у.
* У 1919–1924 роках працював професором доісторичної археології та етнографії Празького університету (1898–1929). Заснував Археологічний інститут у Празі, перший директор цього інституту. Крім того, з 1928&nbsp;р. став першим керівником Слов'янського інституту в Празі.
* У 1919–1924 роках заснував Археологічний інститут у Празі, перший директор цього інституту.
* У 1927–1928 роках&nbsp;— ректор Карлового університету.
* З 1928&nbsp;р. став першим керівником [[Слов'янський інститут|Слов'янського інституту]] в [[Прага|Празі]].
* У 1927–1928 роках&nbsp;— ректор [[Карлів університет|Карлового університету]].
* У 1898–1929 роках працював [[професор]]ом доісторичної археології та [[Етнографія|етнографії]] [[Карлів університет|Празького університету]].
 
Займався первісної і античної, а потім слов'янської археологією.
ГоловнаВ праця1902–1934 Нідерлероках опублікував головну працю: «Слов'янські старожитності», масштабний звід відомої про слов'ян інформації. У ній на основі [[Історія|історичних]], [[Археологія|археологічних]], [[Етнографія|етнографічних]] та [[лінгвістика|лінгвістичних]] джерел доводиться [[автохтони|автохтонне]] (місцеве) походження [[слов'яни|слов'ян]] і висвітлюється їхня історія та висока на той час [[культура]] за [[первіснообщинний лад|первіснообщинного ладу]] і раннього [[середньовіччя]]. ''Нідерле'' рішуче виступав проти спроб деяких учених принизити культуру слов'ян. Його учнями з [[українці]]в були [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярослав Пастернак]], [[Борковський Іван|Іван Борковський]], [[Роман Якимович]] та інші<ref name="ЕУ"/>.
 
Вважав неправильним щось судити про [[етногенез слов'ян]], оскільки про найдавніших слов'ян достеменно відомо мало, що науковому визначенню піддаються лише середньовічні матеріали. У 1931&nbsp;р. вийшла його праця «Керівництво зі слов'янської археології», в якій він підвів підсумки своїх археологічних досліджень.
 
== Праці ==
Рядок 62 ⟶ 68:
 
{{Вікісховище|Category:Lubor Niederle|Любор Нідерле}}
{{Вікіцитати|ru|Любор Нидерле}}
 
== Примітки ==