Прево (посада): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Правлення тексту |
||
Рядок 3:
''Статтю ще не завершено, вона перекладається зі французької''
'''''Прево́ '''(фр. prévôt)'' — королівський урядовець у Франції, який займався фінансами, правосуддям, управлінням та суспільним порядком. [[Королівство Франція|Королівство]] було поділено на
Приблизно відповідає війтові в Речі Посполитій.
== Походження слова ==
Рядок 9 ⟶ 11:
== Історія ==
''(Правити) ''У старому французькому праві, слово прево має кілька значень й прикладалося до кількох типів функцій. Етимологічно (розташований попереду) воно прикладалося до всякої особи, яка очолювала одну із галузей громадської служби, стан, який за старими правилами йде разом з правом суду.
Починаючи з 11 ст. Капетингі відбирають управління королівським доменом (вотчиною) від шляхетства щоб довірити його прево. Вони були, як правило, заможними різночинцями, які володіли правом збирання королівських податків у своїй конскрипції або превотстві. Ця практика, сприятлива для королівських фінансів, спричинила скоро серьйозні зловживання й з кінця 12 ст. прево конролювався «роз'їзним» бальї, надалі, у 13 ст. його контролював бальї та сенешаль на місцях.
Прево був у Середньовіччі завідувачем сеньйоріального домену (панської вотчини) і мав обов'язки управляти, судити та збирати податки. Він був підпорядкований бальї. Понад того, він був зобов'язаний управляти майном та прибутками стосовно господаря, світського або духовного володаря. Прево зберігає прибутки та доглядає за будовами, замками та королівськими резиденціями. Прево поступово став представником короля та його влади у підрозділі домену. Сукупність прав та прибутків, які він вилучав, утворювали превотство. У 14 ст. судова влада прево змінилася. Вона розширилася та стала являти суд першої інстанції як цивільного так і кримінального суду. Коли король дарував місту грамоту вільностей або грамоту громади (une charte de franchises ou de commune), він дарував рівним чином превотство, тобто всі прибутки належні цьому, способом внеску визначеної суми. Зловживання та скарги підлеглих рясніли на цій службі, аж до того, що захист від превотств став однією із головних вимог громадської думки. Прево низького походження виглядали погано в очах народу.
Прево купували посаду, це була система відкупів: держава віддавала прево збирання різноманітних податків, які бул у королівстві, способом суми грошей. Але ця система породила проблему, бо у такому разі було трудно контролювати їх й наглядати за ними. Прево з цього мали вигоду більш не дотримуватися своїх обов'язків і робили що хотіли.
Відносно фінансів прево мали збирати ренту, а саме чинш або польовий податок, який правився з врожаїв до того ж ще й повинності, такі як прибутки від дорожніх зборів (стягувані на рівні мостів наприклад), також податки на товари.
== Королівський прево ==
Рядок 18 ⟶ 28:
== Церковний прево (пробст) ==
Ще до появлення посади прево як цивільної, посада прево є саном в церковних органах, таких як [[Капітула|капітули]]. Близький за повноваженнями сану [[Деканат (католицька церква)|декана]]. Чин різнився залежно від часу та місця, але значився завжди серед верхів капітул. [[Абатство|Абатства]] та колегіальні церкви також мали прево, підвищених зі ченців та [[канонік]]ів, за подобою кафедральних капітул.
Слово ''«prévôt» ''у назві церковного чину може бути залишено без перекладу, а може також бути передано українськими словами [[пробст|«пробст»]] або «пробощ», які також походять від лат. «præpositus»<ref>Через чеськ. ''рrоbоšt'' та пол. ''рrоbоszсz'' </ref>. == Прево маршалів ==
За часів Старого порядку, маршальський прево, урядовець короля, посадовець «короткого одягу»
Посада з'явилась у 14 ст. Влада прево була грізною, бо маршальський прево (за розповідями війсковиків) судів без оскарження провинних, які орудували на королівських дорогах (він відав дорожніми справами). Обов'язки надалі взяті у відання королівських бальяжів. Мабуть, звідти походить жандармерія.
Рядок 39 ⟶ 51:
== Цікаві факти ==
Російське слово ''«прохвост»'' (''«пройдисвіт», «негідник»'') є «родичем» цього французького слова. Це перероблене слово ''«профос»'' («війсковий виконавець покарань, приглядач за порядком»)<ref>[http://www.slovopedia.com/3/207/827794.html Словопедия. Толковый словарь Ушакова]</ref>, яке походить від німецького ''«profos»''<ref>[[:ru:Профос|Російська вікіпедія https://ru.wikipedia.org/wiki/Профос]]
</ref>. У свою чергу, у ранньоверхньонімецьку мову це слово (у формі «''provoost») ''потрапило з середньонідерландської<ref>[[:de:Profos_(Militär)|''Німецька вікіпедія https://de.wikipedia.org/wiki/Profos_(Militär)'']]</ref> у XV столітті. Нідерландське ''«provoost» ''походить від
== Джерело ==
| |||