|
страна нубов
[[Файл:Africa 1885.jpg | thumb | Нубія на карті [[Африка|Африки]] [[1885]] р.]]
'''Нубія''' — [[історична область]] в долині [[Ніл]]у, між першим і шостим порогами, тобто північніше [[Судан|суданської]] столиці [[Хартум]]а і на південь від [[Асуан]]а в [[Єгипет|Єгипті]]. Назва, можливо, походить від [[Єгипетська мова|давньоєгипетського]] слова''nub''- [[золото]]. У давнину на території Нубії послідовно існували різні культури і держави. Столицею царства в той час було місто [[Мерое]]. У VII—XIV століттях тут знаходилося декілька [[християнство|християнських]] держав нубійців. Потім Нубія була [[іслам]]ізована і частково заселена арабськими племенами. Нубія була джерелом рабів і природних багатств (золота і слонової кістки).
Сучасні [[нубійці]] говорять на двох споріднених мовах [[Нубійські мови|нубійської гілки]] [[Східносуданські мови|східносуданської надсім'ї]] — [[нобін]] (нащадок старонубійського) і [[кенузі-донгола]], а частина — тільки на [[арабська мова|арабській]].
== Релігія ==
[[Файл:Nubia pyramids1.JPG | thumb | left | Піраміди поблизу [[Мерое]]]]
Після християнізації в VI ст. церква в Нубії, як і [[Ефіопська православна церква|Ефіопська церква]], відчувала культурний і релігійний вплив Єгипту. Два північних царства регіону — [[Нобатія]] і [[Макурра]], зі столицею в місті [[Донгола]] (на початку VIII ст. вони були об'єднані під єдиним правлінням) — і південне Нубійське царство [[Алуа]] незабаром після свого звернення приєдналися до [[Монофізитство|монофізитського]] табору. Цікаво, що у нубійців не було єдиної національної свідомості: це були три окремі царства, а їх мешканці ніколи не говорили про себе як про єдиний [[нубійці|нубійський народ]].
У результаті арабських завоювань Нубія виявилася відрізаною від всіх контактів з [[Візантія|Візантією]] і взагалі з усім християнським світом. І тим не менше їй протягом довгих століть вдавалося стримувати ісламський наступ і зберігати своє християнство і свою політичну незалежність. Нубія залишалася християнським регіоном до самого кінця середньовіччя.
Нубійська церква керувалася [[Коптська православна церква|коптською Єгипетською церквою]]. Всі єпископи призначалися безпосередньо каїрським патріархом і були відповідальні лише перед ним. Церква в Нубії не була організована як автокефальне або навіть автономне національне утворення: вона розглядалася як частина Коптської церкви. У результаті через цей каїрський контроль Нубійська церква не змогла розвинути в народі почуття етнічної солідарності, яке, як правило, було вирішальним фактором для виживання автокефальних національних церков. Коли Нубійське християнство зіштовхнулося з змінами політичної та соціальної структури, така необхідна організаційне єдність не змогла втілитися в життя. Іншим важливим чинником, що сприяв повільному вмиранню і в кінцевому підсумку зникненню християнства на південь від Асуана, була відсутність у Нубійської Церкви можливості для підтримки постійних контактів з християнським світом за своїми кордонами.
Хоча Нубійська церква підпорядковувалася Каїру, [[коптська мова]] не стала її головною богослужбовою мовою. Цікаво, що Нубійська євхаристія (злегка перероблена версія літургії св. Марка) до XII ст. служилась на [[грецька мова|грецькій мові]]. Але паралельно, починаючи з IX ст., почала вживатися [[старонубійська мова]]. [[Чернецтво]], яке в Єгипетській церкві відігравало важливу роль, в Нубії було вельми маловідомим феноменом: археологічні розкопки виявили лише малу жменьку монастирів у всій величезній країні. Це теж було показником певної слабкості Нубійської церкви.
Головним чинником у [[ісламізація|ісламізації]] Нубії став процес скупки родючих земель на півночі країни єгипетськими арабами, що врешті-решт призвело до фактичної незалежності цих земель від центральної влади. Поступово арабські мусульманські поселення просувалися на південь. Населення змішувалося шляхом шлюбів; цікаво, що в таких випадках, як правило, обиралася віра новопришельців.
У 1323 р. правитель Макура, найбільшого з нубійських царств, прийняв іслам. Поступово населення пішло за своїм правителем. Алуа залишалася християнською державою до початку XVI ст. Саме в цьому столітті вся Нубія перейшла під контроль ісламських правителів, і давнє царство стало невід'ємною частиною арабського і ісламського світу.
{{Без джерел|дата=березень 2011}}
{{Єгипет-доробити}}
{{Link FA | ca}}
[[Категорія:Стародавній Єгипет]]
[[Категорія:Єгипет]]
[[Категорія:Судан]]
[[Категорія:Нубія]]
| 