Амадей I: відмінності між версіями

Нарешті 16 листопада 1870 відбулося голосування кортесів Іспанії: з 347 депутатів, Амадей отримав 191 голос. Його оголосили королем.

12 березня 1871 року відбулися нові парламентські вибори. національнаНаціональна [[Партійна коаліція|коаліція]], на яку опирався король, отримала 2/3 місць. Було сформовано кабінет міністрів на чолі із Праксидісом Матео Сагаста. Але труднощі накопичувалися. Королівська влада замість того, щоб надавати підтримку лібернальному уряду, все більше йому шкодила. При цьому навіть аристократія не підтримувала короля. В цих умовах Амадей I призначає нового голову уряду Мануеля Руїса Соррілья (липень 1871 року). Король разом з Соррілья взялися за впровадження радикальної програми дій, зокрема введеня суда присяжних та військового кодексу, затвердження свободи совісті, цивільного шлюбу та цивільної реєстрації актів стану. Але частина уряду сприйняла ці нововведеня негативно. Росла соціальна напруга. Знову розпочалася війна карлістів. Все це викликала новий політичний кризис. Внаслідок чого 3 квітня 1872 року відбулися нові вибори до парламенту. Проурядові сили отримали 201 місце, опозиція 174. Але вже серед монархічної коаліції почав розлад. Усі кабінети міністрів, які призначалися, виявилися не здатними зберегти монархистський конкенсус. На пропозиції своїх прихильників здійснити державний заколот Амадей I відповів відмовою. В травні 1872 року активізувалися карлісти. 18 липня 1872 здійснено замах на короля, але невдалий. Нові вибори — 24 серпня 1897 року — надали прихильникам короля 294 місця в парламенті. Але серед них не було єдності.