Бесси: відмінності між версіями

'''Бєссі''', '''Бессі''', '''Бесси''' ({{lang-lat|Bessi}}, {{lang-el|Βησσοί}})&nbsp;— одне з стародавніх [[Іллірійці|іллірійсько]]-[[Фракійці|фракійських]] [[Плем'я|племен]] [[Балканський півострів|Балканського півострова]]. ''Бєссі'' населяли гірську місцевину уздовж хребта [[Гемон]]у, на території [[Стародавня Македонія|стародавньої Македонії]]. ''Бєссі'' контактували з близькими їм генетично [[Мези|мезами]], хоча іноді й конфліктували з ними за [[Пасовище|пасовища]], оскільки обидва племені займалися [[Кочівники|кочовим]] і напівкочовим [[Тваринництво|скотарством]]. Сильний вплив на них мала [[Стародавня Греція|давньогрецька]], а потім і [[Стародавній Рим|давньоримська]] [[Цивілізація|цивілізації]]. ''Бєссі'' не змогли створити власної [[Держава|державності]], хоча самі вели незалежний спосіб життя, досягнувши піку своєї племінної могутності близько III-[[II століття до н. е.|II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]]. [[Армія]] римського [[Полководець|полководця]] [[Луцій Ліциній Лукулл|Луція Ліцинія Лукулла]] підкорила [[плем'я]] ''бєссів'' в [[I століття до н. е.|I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]]. Велика їх частина була включена до складу [[Мезія|римської провінції «Мезія»]]. [[Фракійці|фракійське]] [[плем'я]] '''бєссі''' [[I століття до н. е.|I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]] змушене було переселитися з [[Родопські гори|Родопських гір]] на північ від р. [[Дунай|Дунаю]] та оселилося в південній [[Бессарабія|Бессарабії]], у місцевості «[[Гети|гетська]] пустеля», від яких пішла назва «Бессарабія»<ref name="бесси">стор. 48, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref>.