Тиміш Хмельницький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення, оформлення |
|||
Рядок 49:
На думку відомого українського історика [[Ярослав Дашкевич|Я.Дашкевича]]:
{{text|«Шлюб Тимоша з Розандою (Роксандою), дочкою молдавського господаря Василя Лупу, мабуть, албанця за національністю
Союз України з [[Молдова|Молдовою]] викликав занепокоєння у трансільванського князя [[Ракоці Юрій II|Юрія II Ракоці]] і волоського господаря [[Басараб Матей|Матея Бесараба]], які, об'єднавшись із загонами претендента на молдовський престол канцлера (логофета) [[Георгій Штефан|Стефана Георгіцу]], розпочали війну проти [[Василь Лупул|Лупула]]. У квітні 1653 об'єднані сили противників Василя Лупула захопили [[Ясси]] і посадили на молдовський престол Георгіцу. На допомогу Лупулу прийшла українська армія на чолі з Хмельницьким, яка 1-2 травня 1653 розгромила загони Стефана Георгіцу під [[Ясси|Яссами]]. Намагаючись зміцнити успіх, Хмельницький розпочав наступ на [[Волощина|Волощину]], проте 17 травня зазнав поразки у [[Битва під Финтою|битві під Финтою]] і змушений відступити. Намагаючись допомогти своєму тестеві, загони якого було оточено об'єднаними волосько-польськими силами у Сучавській фортеці (тепер [[Румунія]]), Тиміш на чолі 9-тисячним козацьким загоном 10 серпня прорвався до міста.
Рядок 55:
У першій декаді серпня гетьман Богдан відправив до Молдови новий козацький корпус на чолі із своїм старшим сином та зятем Васіле Лупу Тимошем Хмельницьким.
17 чи 18 серпня козаки увійшли до Сучави. Тиміш проводив свій марш кількома
21 серпня військо Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася, оскільки за кілька днів, що пройшли від приходу до Сучави, козаки зуміли звести сильні укріплення; почалася облога фортеці. Татари (2 тисячі), що прийшли із Тимошем, поставили умову, щоб вийти з табору, поки в них ще є коні.
Після початку облоги Тиміш послав листа до Богдана Хмельницького, прохаючи про допомогу. 29 серпня Хмельницький одержав тривожного листа від сина, який просив підкріплення. Проте, маючи в Чигирині тільки 10 тисяч вояків (інші полки збиралися під Білою Церквою), перед загрозою наступу поляків не наважився відправити до Сучави великі сили (кілька тисяч козаків не могли врятувати ситуації). Тому відписав Тимошу, що наразі не може надіслати підкріплення й радив оборонятися. Джерела свідчать, що після цього гетьман тричі розсилав універсали
До найтяжчих боїв дійшло 10-12 вересня, коли козаки спробували прорвати облогу. До такої дієвості, скоріше за все, спричинилося те, що в фортеці стала даватися взнаки блокада − закінчувалися харчі, порох, ставало сутужно з водою. Крім того, козаки могли вирішити, що прибулий у першій декаді вересня загін Денгоффа є лише авангардом більшого війська.
Рядок 72:
== Література ==
* Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.
* {{ЕУ}}
* {{МСІУ}}
| |||