Донато Браманте: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
Рядок 36:
Оглядаючи славні пам'ятки, він поспішає відвідати [[Міланський собор]]. В Мілані мешкав Чезаре Чезаріно, добрий геометр і видатний архітектор, що коментував [[Вітрувія]]. Браманте зустрів також у Мілані Бернардіно да Тревіо, міланця будівничого й архітектора собору, великого художника, котрого [[Леонардо да Вінчі]] вважав за вмілого живописця.
 
Браманте і сам починав як художник. Зберігся його «Христос біля колонниколони» та декілька фресок, одна з яких з зображенням філософів Демокріта і Геракліта ([[Брера]], Мілан). Але цікавість до [[архітектура|архітектури]] переважила і він подався в будівничі. Серед його робіт в Мілані — вівтарна частина церкви Санта-Марія-делле-Граціє, патроном якої був [[Лодовіко Моро]], [[захристя]] в Санта Марія прессо Сатіро. В цей час почалися Італійські війни Франції. Мілан захопили і пограбували вояки короля Франції. Браманте рятує своє життя переїздом до Риму.
 
== Рим ==
Рядок 42:
Папа [[Юлій II]], обраний 1503 року, негайно найняв його на свою службу. Цей первосвященик задумав надати форми прямокутного театру маленькій долині, що тяглася між колишнім папським палацом і будовами, зведеними папою [[Інокентій VIII|Інокентієм VIII]] — вони відділяли [[Музей Пія-Климента|Бельведер]] від старого палацу Ватикану. Юлій хотів двома галереями, прокладеними схилами маленької долини, сполучити Бельведер і палац, щоб можна було сходами з подвійними маршами піднятися з долини дна Бельведеру.
 
Щоб здійснити цей задум , Браманте проклав спершу одну галерею впоперек. Він наслідував у пропорціях своїх ордерів галереї Колізею де Савелі. Аркади нижчих поверхів мали свої підпори для п'яти арок, оздоблені дорійськими пілястрами. Поверх вище складали портики і іонійські пілястри. Четвертий поверх утворював лоджію, понад 400 ліктів завдовжки, і вів від перших східців папського палацу до східців Бельведера. Ця галерея виходила в бік Рима, а друга — в бік саду.
 
Долина, замкнута між двома крилами і зроблена еспланадою, діставала воду з Бельведера, що її мав постачати дуже гарний фонтан. Браманте скінчив тільки першу галерею; вже заклали фундамент другої, коли померли Юлій ІІ та його архітектор. Від стародавніх часів Рим не бачив такого гарного задуму. Другу галерею майже цілком завершив папа [[Пій IV]], який прикрасив Бельведер нішами, де вміщено [[Лаокоон та його сини|Лаокоона]], Венеру та Аполлона — до них [[Лев Х]] і [[Климентій VII]] додали ще стародавні скульптури [[Тібр]]а, Ніла та Клеопатру; нарешті, папи [[Павло III]] та [[Юлій III]] зробили в цій споруді значну і коштовну реставрацію.