| Сайт =
}}
'''Франческо Сальвіаті ''' ( {{lang-it| Francesco Salviati}}, справжне ім'я Франческо де Россі, 1510, Флоренція - — 1563, Рим ) - — італійський [[художник]] доби маньєризму. Малював фрески, релілійні картини, створював декоративні стінописи та [[портрет]]и. Був серед найкращих портретистів доби. Робив картони для [[гобелен]]ів, мініатюри, займався [[театрально-декораційне мистецтво|театрально-декораційним мистецтвом]].
== Життєпис ==
== Ранні роки і навчання ==
[[Файл:Francesco salviati, allegoria della pace che brucia le armi.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Алегорія Миру, малюнок Сальвіаті]]
Походить з родини [[ремісник]]а, батько був ткачем. Художне навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні ( 1475-1577 1475–1577), від якого перейшов у майстерню [[Баччо Бандінеллі]]. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу [[Парміджаніно]], твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році.
Художнє навчання завершив в майстерні [[Андреа дель Сарто]].
[[Файл:Francesco salviati, visitazione.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Фреска ораторії Сан Джованні Деколато, Рим]]
Як художник мав популярність і працював в різних містах Італії, серед яких Флоренція, [[Болонья]], [[Венеція]], Рим. Деякий час працював в [[Париж]]і.
[[Меценат]]ом художника став [[кардинал]] Джованні Сальвіаті. Простий за походжнням художник в подяку за покровительсто та захист узяв собі прізвище патрона.
Роками підтримував дружні стосунки з [[Джорджо Вазарі]], з яким виконав декілька замов у співпраці.
Помер у Римі у 1563 р.
== Портрети ==
[[Файл:Francesco Salviati - Scenes from the Life of Furius Camillus - WGA20680.jpg|міні|центр|450пкс|Фреска в палаццо Веккьо, Флоренція.]]
Як і більшість італійських [[художник]]ів, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місте в його творчому надбанні посіли саме [[фреска|фрески]]. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в палаці Веккьо, який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку [[Джорджо Вазарі]] називав вітальнею навпроти [[каплиця|каплиці]]. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії композицій, котру так вітали майстри [[Відродження]] і [[маньєризм]]у, заважали [[портал]]и, [[Вікно|вікна]], що виходили на площу і що були розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, включивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним росписам-імітаціям з [[рельєф]]ами, [[герма]]ми і [[гірлянда]]ми. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були [[алегорія]]ми правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен - — тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд ( через мармуровий [[портал]] )- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, [[пейзаж]]ів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккьо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею.
== Вибрані твори ==
* фрески, палаццо Фарнезе
* фрески, замок Святого Янгола, рим
* Милосердя, Уффіці, Флоренція
* портрет невідомого пана, Лос-Анжелес, музей Гетті
* Переконання апостола Фоми, Лувр
* Христос воскрешає померлого Лазаря, [[палаццо колоннаКолонна]], Рим
* Коронація богородиці, Пінакотека, [[Ватикан]]
* П'єта, [[Брера]], [[Мілан]]
== Джерела ==
* Francesco Salviati ou la Bella Maniera. Hrsg. Von Cathérine Monbeig Goguel. Ausstellungskat. Louvre, Paris 1998.
* Джорджо Вазарі, «Життєписи», М, «Искусство», 1971, том 5 (рос).
== Посилання ==
{{Портал|Мистецтво}}
|