Відмінності між версіями «День Українського козацтва»

м
оформлення
м (оформлення)
=== '''Де́нь Украї́нського коза́цтва ''' — велике свято [[Україна|України]]. Відзначається щорічно [[14 жовтня]] в день святої[[Покрова Пресвятої Богородиці| Покрови Пречистої Богородиці]]. ===
 
== Історія свята ==
Свято встановлено в [[Україна|Україні]] «…''враховуючи історичне значення і заслуги Українського [[Козаки|козацтва]] у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення''…» згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День Українського козацтва» від [[7 серпня]] [[1999]] року № 966/99.
 
<!--== Привітання ==-->
14 жовтня українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № &nbsp;966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці. 7 серпня 1999 року Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.
В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.
Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917–1920 &nbsp;рр. Третя&nbsp;— вже в наш час. Наприкінці 80-х рр. XX &nbsp;ст. інтерес до свого минулого та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя в Україні спричинили виникнення козацьких громадських утворень: Козацького земляцтва (1984), що у 1989 &nbsp;р. перетворилося на Донецький курінь українського козацтва; спортивної школи козацького мистецтва «Бойовий гопак» у Львові (1985); Запорізького козацького товариства «Запорозька Січ» (1990); «Козацького товариства Київщини» (1990) та ін. Влітку 1990 &nbsp;р. відбулося святкування 500-річчя від дня першої писемної згадки про українських козаків. Особливим розмахом відзначалися урочисті заходи на о. Хортиця в Запоріжжі та с. Капулівка на Січеславщині. Це дало поштовх до створення цілої низки регіональних організацій українського козацтва&nbsp;— Карпатська Січ (Львівщина), Поліська Січ (Житомирщина), Прикарпатська Січ (Івано-Франківщина), Кальміуська паланка (Донеччина), Буковинська Січ (Чернівеччина), Херсонський кіш, Волинська Січ, Закарпатська Січ та ін. Їх члени активно підтримували демократичні процеси та створення незалежної Української держави. 14 жовтня 1991 &nbsp;р. на Всеукраїнській установчій козацькій раді було проголошено утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації Українське козацтво, яка об'єднала усі регіональні козацькі структури України та української діаспори. З нагоди 10-річчя початку козацького руху 16 вересня 2000 р у Києві відбувся З'їзд козаків-засновників Українського козацтва. До 1995 &nbsp;р. процеси відродження козацтва в Україні наштовхувалися на певний спротив окремих державних структур: провокації під час проведення козацької ради в Переяславі-Хмельницькому (1992), затримання козацької старшини під час вшанування пам'яті П. Сагайдачного у Києво-Могилянській академії (1994), заборона поховання за участю козаків Патріарха Володимира (Романюка) поблизу Свято-Софіївського собору (1995) тощо.
І все-таки протягом 1990–2014 &nbsp;рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.
Враховуючи історичне значення і заслуги козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Президент України видав низку указів, що безпосередньо стосуються козацького руху, а 15 листопада 2001 &nbsp;р. було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002–2005 роки». Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об'єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів; науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організацію туризму, спортивних змагань, здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності.
На сьогодні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об'єднане козацтво України» (2003) та ін. На сьогодні у своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.
З 1991 &nbsp;р. постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», з 1992 &nbsp;р.- зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 &nbsp;р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», з 1999 &nbsp;р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську&nbsp;— всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам'яті Сірка за маршрутом Київ–Запоріжжя–БосфорКиїв-Запоріжжя-Босфор. У 2001 &nbsp;р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію бойового гопака.
 
Козаки розробили власну тактику бою:<br/>
Галас &nbsp;— козаки йшли до бою в довільному порядку;<br/>
Табір &nbsp;— військо рухалося похідним строєм;<br/>
Самообкопування &nbsp;— засіб індивідуального захисту.<br/>
 
== Джерела ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=966%2F99 Про День Українського козацтва | від 07.08.1999 № &nbsp;966/99]