Вікіпедія

Спиш (комітат): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 49:
 
До [[1919]] року Спиш була адміністративно-територіальною одиницею в [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. З [[1919]] Спиш входить до складу [[Словаччина|Словаччини]] та маленька частина до [[Польща|Польщі]].
Територія Спиша пізно заселена, спершу [[словаксловаки|словаками]]ами з півдня, [[полякполяки|поляками]]ами з півночі, пізніше (13 в.) [[німці|німцями]] (спиські міста) і (13 — [[15XV століття|15 ст.]]) [[українці|українцями]], які прийшли зі сходу (етнічна група [[лемки|лемків]]). Доказом того що русини-українці почали заселяти ці землі не пізніше 13 ст., є наприклад село [[Рускіновце]] - ([[:sk:Ruskinovce]]) (назва говорить сама за себе) звісне ще з цього століття.
В 1412 році 13 шматків території Спиша [[Угорщина]] передала Польщі в якості [[Спишська застава|застави]] за великий грошовий кредит. У зв'язку з неповерненням кредиту ці землі на три з гаком століття увійшли до складу Польщі, і були повернуті лише в результаті першого поділу Польщі.
Спиш був однією з спірних територій [[Польсько-Чехословацький прикордонний конфлікт|польсько-чехословацьких прикордонних конфліктів]], що відбувалися після утворення обох країн в 1918 році у зв'язку з неврегульованістю питання про кордон.
Спиш належав до [[Угорщина|Угорщини]] (частина у 15 — [[18XVIII століття|18 ст.]] до [[Польща|Польщі]]) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини ([[Пряшівський край|Пряшівський]] та [[Кошицький край]]) і Польщі. Українці заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений о. — с. Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються [[хліборобство]]м та розводять [[худоба|худобу]]; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.
 
У XII столітті столицею Спишського комітата став [[Спишський Град]], з XVI століття — [[Левоча]]. В наш час найбільшим містом Спиша є [[Попрад]].
Рядок 58:
[[Файл:Leutschau - Rathaus und Dom.jpg|thumb|right|200px|Пізній історичний центр Спишу - [[Левоча]]: ратуша та Собор св. Якуба]]
 
Головним містом регіону спершу був [[Спишський Град]], а з [[16XVI століття]] — [[Левоча]]. Територія 3 654 км².
 
== Населення ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спиш_(комітат)