Підводні човни типу «Сарго»: відмінності між версіями

Спроба отримати більшу потужність з меншої енергетичної установки, як в інших сучасних конструкціях, за рахунок одночасної подвійної дії (електричної і дизельної), виявилася ненадійною в експлуатації. Під час [[Друга світова війна]], у всіх їх були замінені двигуни з [[General Motors ]] на [[Electro-Motive Diesel ]] двигуни. На початку 1943 року на Bueng був розроблена нова [[свинцево-кислотна батарея]], щоб протистояти бойовим ушкодженням, відомої як батареї Sargo. Вони були спочатку встановлено на човні [[USS Sargo (SS-188)]]. Замість корпусу з твердої гуми, у них був подвійний корпус, один з твердий, а другий з мякої гуми Це мало запобігти витоку [[сірчана кислота сірчаної кислоти]] в разі появи тріщини <ref>[http://pwencycl.kgbudge.com/S/a/Sargo_class.htm The Pacific War Online Encyclopedia, ''Sargo''-class article]</ref> Це залишається стандартом на підводних човнах . Ємність кожної секції була трохи збільшена шляхом установки 126 батарей замість 120; це також підняло номінальну напругу від 250 [[вольт]] до 270 вольт, який також став стандартом в США до сьогодні, в тому числі і для резервних батарей атомних підводних човнів.▼