Вікіпедія

Пісенний конкурс «Євробачення»: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
стильові правлення, оформлення
Рядок 1:
[[FileФайл:Eurovision Song Contest new logo.png|thumb|248x248px|Сучасний логотип було вперше представлено 2015 року, щоб створити постійну візуальну ідентичність конкурсу. Всередині серця з’являєтьсяз'являється прапор країни, що приймає конкурс]]
'''Пісенний конкурс Євробачення''' ({{lang-en|Eurovision Song Contest}}, {{lang-fr|Concours Eurovision de la chanson}}) — щорічний пісенний [[конкурс]], що проводиться з [[1956]] року між країнами-членами [[Європейська Мовна Спілка|Європейської Мовної Спілки]]
 
Рядок 5:
 
== Заснування ==
У 1950-ті роки, коли зруйнована Другою Світовою Війною [[Європа]] все ще відбудовувалася, в [[Європейська Мовна Спілка|Європейській Мовній Спілці]] з’явиласяз'явилася ідея створити міжнародний пісенний конкурс, де б усі країни брали участь в єдиній телевізійній програмі, яка транслювалася б одночасно в усіх країнах що є членами спілки. Ця ідея народилася у 1955 році, під час зустрічі ЄМС в [[Монако]], в одного з його співробітників — швейцарця Марселя Безансона. За модель змагання було взято [[Пісенний Фестиваль Санремо]], що проводився в [[Італія|Італії]]. Ця ідея була також сміливим технологічним експериментом: в ті дні це було дуже амбітним проєктомпроектом — з'єднати разом багато країн у велику мережу для трансляції на широкій території. [[Супутникове телебачення|Супутникового телебачення]] ще не існувало і [[:en:Eurovision Network|Мережа Євробачення]] користувалася наземною мікрохвильовою мережею.
 
Перший Конкурс пройшов [[24 травня]] [[1956]] року в місті [[Луґано]], [[Швейцарія]]. В ньому взяли участь сім країн, кожна з яких представила по дві пісні. Але вже з 1957 року ввели обмеження — одна пісня від кожної країни-учасника. Пісенний конкурс Євробачення 1956 року виграла приймаюча країна — [[Швейцарія]]. Спочатку програма була відома як «Eurovision Grand Prix». Цю назву прийняли франкомовні країни а також [[Данія]] та [[Норвегія]], але згодом назву змінили на Concours Eurovision de la chanson. [[:en:Eurovision Network|Мережа Євробачення]] використовується для міжнародної трансляції багатьох програм новин та спорту і різноманітних спеціальних подій. Однак '''Пісенний Конкурс''' є найпопулярнішою програмою ЄМС і з часом став синонімом слова «Євробачення».
 
== Формат ==
З першого [[конкурс]]у (1956) по 2004 рік пісенний конкурс Євробачення складався лише з фіналу. У [[2004]] році був створений додатковий раунд кваліфікації — Півфінал, у зв’язкузв'язку з постійним збільшенням країн, бажаючихщо бажали взяти участь у конкурсі, і відбувався він у четвер.
 
=== Формат конкурсу з 2004 по 2008 роки ===
Рядок 19:
Починаючи з [[2008]] року пісенний конкурс Євробачення складається з двох півфіналів та фіналу. Півфінали відбуваються в вівторок та четвер відповідно. Фінал відбувається в суботу о 22:00 за київським часом.
 
Фінал складається з 25 або 26 країн (залежить від того, яка країна перемогла минулого року). Шість країн потрапляють до фіналу автоматично, це «Велика П’ятіркаП'ятірка» ([[Франція]], Велика [[Британія]], [[Німеччина]], [[Іспанія]] та [[Італія]]) та тогорічна країна-переможниця. Якщо торішньою країною-переможницею є країна «Великої П’ятіркиП'ятірки», наприклад Німеччина, то у фіналі змагатимуться 25 країн (приклад [[Пісенний конкурс Євробачення 2011]]). Якщо ж торішньою країною-переможницею є країна, яка не входить до «Великої П’ятіркиП'ятірки», наприклад Азербайджан або Україна, то у фіналі змагатимуться 26 країн (приклад [[Пісенний конкурс Євробачення 2012]]).
 
Всі інші 20 країн потрапляють до фіналу з півфіналів (десять — з першого півфіналу, десять — з другого півфіналу).
 
=== Велика П’ятіркаП'ятірка ===
Починаючи з [[Пісенний конкурс Євробачення 2000|Пісенного конкурсу Євробачення 2000]] діяло правило «Великої Четвірки». Воно означало що автоматично до фіналу, незалежно від зайнятого місця на конкурсі, потрапляють чотири країни — Франція, Німеччина, Велика Британія та Іспанія. Це право було надано цим країнам завдяки тому, що вони є засновниками та спонсорами конкурсу. Саме вони вкладають більшу частку фінансів в організацію конкурсу.
 
З поверненням в 2011 році на конкурс [[Італія|Італії]] (яка тривалий час бойкотувала конкурс), «Велика Четвірка» стала «Великою П’ятіркоюП'ятіркою».
 
=== Основні принципи конкурсу ===
Рядок 43:
Активні члени складаються з телерадіомовних організацій, чиї трансляції є доступними всьому населенню країн, де ці організації розташовані.
 
Якщо орагнізаціяорганізація, що є Активним Членом [[ЄМС]], бажає взяти участь у конкурсі, то вона має виконати умови встановлені правилами конкурсу (нова копія яких публікується щороку). Станом на 2007 рік, це включає вимогу трансляції програми попереднього року в своїй країні, а також сплату [[ЄМС]] внеску учасника до закінчення строку сплати, що його встановлено правилами Конкурсу поточного року.
 
Право брати участь у конкурсі не визначається географічноюгеографічним розташованістюрозташуванням на європейському континенті, незважаючи на корінь «Євро» в слові «Євробачення», також таке право не має нічого спільного із [[Європейський Союз|Європейським Союзом]]. Наприклад, у 1980 році участь у конкурсі брала північноафриканська країна [[Марокко]].
 
=== Ідея участі СРСР ===
Едуард Фомін, колишній працівник Міністерства просвіти [[РРФСР]], відкрив журналістам у [[2009]] році одну із утаємничених раніше сторінок історії радянської культури. У 1987 р. у форматі розгортання перебудови та розрядки, у Міністерстві освіти СРСР розглядалася участь Радянського Союзу на престижному європейскомуєвропейському пісенному конкурсі «Євробачення». «Веселов Георгій Петрович (міністр освіти СРСР) запропонував відправити Валерія Леонтьєва, молодого талановитого співака», — розповів чиновник. Однак ідея Георгія Веселова не була підтримана у КПРС і, як не дивно, самим [[Горбачов Михайло Сергійович|Горбачовим]]. Навіть у Міністерстві освіти більшість була налаштована на те, що СРСР ще не готовий до настільки радикальних кроків.[http://www.politforums.ru/historypages/1243352592.html], [http://nnm.ru/blogs/korova2007/neveroyatno_leontev_dolzhen_byl_predstavlyat_sssr_na_evrovidenie-87/]
 
== Процедура відбору ==
Рядок 61:
Виконавця та пісню, що будуть представляти країну на конкурсі, обирають шляхом відкритого телеголосування та голосування журі у співвідношенні 50×50.
 
(Саме таким чином з [[2009]] року відбираються Національний відбір до Євробачення представника України<ref>[http://www.favor.com.ua/article/na-evrobachenni-2012-vid-ukrainy-zaspivae-gaitana/ На Євробаченні від України заспіває Гайтана :: правила та журі Нацвідбору до «Євробачення–2012Євробачення-2012»]</ref>.)
 
==== 3. Змішаний Національний Відбір ====
Рядок 81:
На додаток до репетицій вдома, кожному учаснику надається можливість репетиції в концертному залі де буде проходити Євробачення. Ці репетиції проходять протягом кількох днів напередодні суботнього шоу і через це делегації країн приїздять до приймаючого міста задовго до самої події. Це, в свою чергу, значить що журналісти і фани також приїздять заздалегідь і події Євробачення тривають набагато довше ніж кілька годин телепрограми. Декілька офіційно акредитованих готелів вибираються для розміщення делегацій, організуються автобуси-шатли що перевозять учасників та їх команди до залу де буде проходити конкурс.
 
Кожна телекомпанія-учасник назначає Голову Делегації, в задачі якого входить координація пересувань членів делегації і який відіграє роль представника країни для офіційних особосіб [[ЄМС]] в приймаючій країні. Членами делегації зазвичай є виконавці, автори слів та музики, офіційні представники преси і якщо використовується живий оркестр, або цього вимагає пісня&nbsp;— дирижер. За бажанням, до делегації може долучатися коментатор&nbsp;— кожна країна може надавати свій власний коментар для місцевої трансляції. Коментаторам надаються спеціальні кабіни розташовані в концертному залі позаду від глядачів.
 
=== Репетиції і прес-конференції ===
Рядок 90:
Після цієї зустрічі делегація проводить прес-конференцію, під час якої представники акредитованої преси можуть ставити до учасників питання. Репетиції та прес-конференції проводяться паралельно, тобто одна країна проводить прес-конференцію, а інша&nbsp;— в цей час проводить репетицію у залі, де відбудеться шоу. Друкований підсумок всіх питань та відповідей з прес-конференції виробляється прес-офісом приймаючої країни і розкладається в особисті поштові скриньки журналістів.
 
У середу Тижня Євробачення проходять три генеральні репетиції (двох півфіналів та фіналу). Генеральна репетиція першого півфіналу відбувається у вівторок, другого півфіналу в четвер. Для фіналу проводяться дві генеральні репетиції : в п'ятницю в вечері та в суботу зранку (в день коли і транслюється фінал в прямому ефірі).
 
=== Вечірки у Євроклубі ===
Рядок 96:
У понеділок тижня Євробачення традиційно відбувається Прийом Мера, на якому міська адміністрація святкує той факт, що Євробачення прийшло до міста. Цей прийом зазвичай відбувається у великому об'єкті муніципальної власності у центрі міста. Запрошуються всі делегації і вечірка зазвичай супроводжується живою музикою, безкоштовним частуванням та випивкою, і в останні роки&nbsp;— феєрверками.
 
Після півфіналів та фіналу відбуваються афтерпарті, які проходять або в тому ж приміщенні де проходять концерти, або в іншому пристосованномупристосованому до цього приміщенні.
 
Євроклуб проходить кожної ночі протягом тижня у нічному клубі, до якого запрошується увесь акредитований персонал.
Також протягом тижня окремі делегації проводили власні вечірки на додаток до тих, що спонсорувалися офіційно. Однак, у новому тисячолітті з'явилася тенденція до більшої централізованностіцентралізованості зусиль національних делегацій і проведення вечірок країн у Євроклубі.
 
== Голосування ==
Рядок 105:
Система [[голосування]] в [[конкурс]]і змінювалася протягом років. Поточна система діє з [[1975]] року і є адаптацією так званого «[[лічіння Борда]]». Країни присвоюють пісням серію очок від 1 до 8, потім 10 і нарешті 12. Дванадцять очок отримує улюблена [[пісня]].
 
Історично, набір очок вирішувався внутрішнім журі кожної країни, але у [[1997]] році п’ятьп'ять країн ([[Австрія]], [[Швейцарія]], [[Німеччина]], [[Швеція]] і [[Велика Британія]]) зробили експеримент із телеголосуванням, надаючи членам аудиторії цих країн можливість масово голосувати за їх улюблену пісню. Експеримент виявився успішним і з [[1998]] року всі країни заохочувалися користуватись телеголосуванням, коли це можливо. Запасні журі все ще використовуються на випадок збою телеголосування. В наші дні, глядачі можуть також голосувати з допомогою [[Служба коротких повідомлень|SMS]], на додаток до телеголосування. З [[2009]] року окрім глядачів голосує також журі&nbsp;— 5 професіоналів від кожної країни; результат обчислюється за допомогою врахування як народного голосування, так і голосування в журі. Який би метод голосування не використовувався, неможливо голосувати за пісню країни, з якої надсилається голос, тобто країни не можуть голосувати за власні пісні.
 
== Критика ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пісенний_конкурс_«Євробачення»