Гнилички: відмінності між версіями

Короткий нарис про історію духаваго оркестру села Гнилички ▼

Про старовину нашого села пережилі люди не залишили пам´яті про початки нашого села, тілька після скасування панщизняного ладу село залишилось без сільварку (магазину) , вся земля була передана в руки селян.▼

В 1848 року земля була розділена несправедливо , тому як було видно вже у 80 роках поза минулого століття ,що були багатші і бідніші селянські господарства, закони Австрійської держави були такі , що голова господарства мав свої права, що на одну дитину виділяв з свого майна, а другу половину розділяв не одномірно поміж остальними дітьми яких було 2-10 . Тим самим в селі зародилась біднота. ▼

Однак треба сказати, що ще в той час в селі не було школи, але вже було понад 20 господарств, що вміли читати кирилицю. Першу школу побудували 1888 р. Першим учителем був Чирский , до школи почав організовувати не тільки ту молодь котра належала по своїх роках, але навіть старших понад 14- літ котрі почали ходити до школи .▼

В цей час 80 - 90 років і на початку ХХ століття на поділю побував наш поет каменяр революціонер Іван Якович Франко, а також був в Новім селі, тому в Тернопільщині та на Збаражчині. Громадянство було ідеями поета революціонера Івана Франка, а наше село з окрема стало прогресивне .▼

Вже до першої світової війни в нашому селі був зорганізований аматорський гурток котрий відігра виставу І. Франка «Украдене щастя» та Квітки-Ословяненко «Сватання на Гончарівці» і концерт в чесь роковин Т. Г. Шевченка.▼

Світова і громадянська війна перешкодила дальшому розвитку освітнього життя, однак зараз після війни західні землі україни були прилученні до Польщі , в той час ріст молоді почав знову братись до освітнього життя , тодішня інтелекція не допущена була до роботи в Польські державі, прогресивні інтелігенти почали працювати на ниві освітньо-кооперативного життя .▼

В той час на початку 1929 р. в Новосільщину прибув зубний лікар Кокдиньский Андрій, цей лікар кроме своєї спеціальності він ще був музикантом умів грати на кількох інструментах , а також знав ноти, почав цікавитися окружними селами Новосільщини де булоб можна втілити сві музикальний талант.▼

На початку місяця вересня 1929 р. він зібрав збори селян с. Гнилички та пояснив свої зауваження що в с. Гнилички є аматорський гурток під керівництвом Ярослава Довганя , хор під керівництвом Григорія Осадчука ,комітет будови Народного дому то до цього як то було гарно коли б ми зорганізували духовий оркестр.▼

Вправді в цей час в Польські державі як раз повстала бути кріза господарська , ціни на зерно впали з 50 зол. До17 зол. За 1 центнер за оркестр треба було заплатити 2710 зол. або 170 центнерів пшениці , на таку суму не було бажаючих ,однак перші охочі були заможні силяни.▼

До тих перших ініціаторів належали слідуючі громадяни▼

1. Харкавий Андрій 25▼

2. Довгань Ярослав 25▼

3. Любянський Павло 25▼

4. Ратушовий Костянтин 25▼

5. Рудик Михайло 25 ▼

6. Осадчук Григорій 25▼

7. Зозуля Іван 25▼

8. Проник Михайло 25▼

9. Литвин Володимир 25▼

10. Яроцкий Марко 25 ▼

Втих людей була думка солідарності і запросили і запросили до свого гуртка більше музикальних людей, без різних соціально-економічних обставин котрі в цей час були в Польські державі ▼

Литвина Онофрея 10▼

Вольного Василя 5▼

Зазулю Степана 10▼

Снігура Якова 20▼

Яроцкого Івана 10▼

Вавруха Теодора 10▼

На зборах об’єднались в одно музикальне товариство. І вислали до Львова на закуп інструментів дерегенти організатора доктора Кокодинського Андрея і Вольного Василя 27 вересня 1929 року привезли інструменти до хати Андрея Харкавого . Перші збори зробили і обрали управу гуртка музикально.Головою обрали гаркавого Андрея , дерегентом доктор Кокодинський Андрей і кастром Вольного Василя .▼

У Львові виплатили готівкою 710 зол. ,а 2000 зол . підписали векслі Харкавий Андрій ,Вольний Василь і жирував доктор Кокодинський Андрей.▼

Слід сказати ,що Яремчика Ізидора приняли до складу оркестри без грошей так як він був 14 літнім хлопцем круглий сирота, зразу він бив на лінслі , пізніше грав на корнеті , а згодом грав ролі у виставах, так що з мало духового оркестра став артистом оперного театру нашої столиці м. Києва .▼

Треба сказати правду ,що в нашому селі був сильний дух нашого поета революціонера Івана Франка , що в єдності , сила народу , і ніхто не знайшов сили щоби розбити ту спільну єдність людей , в правді не було гордості в сильніших економічно , а також не було заздрості в бідніших до сильніших.▼

Можна пізнати при розподілі фінансів на закуп інструментів багатіші підписали по 25 долярів були по 10 -8 -5 а Яремчук нічого не давав як сирота без грошей.▼

При розподілі інструментів то було без різниці скільки хто вложив , чи інструмент коштував 130 золотих чи 500 золотих то він називався наш спільний інструмент , наша спільна власність , кожний слідив як хто утримує інструмент.▼

Хату для навчання відпустила старенька жінка Бородавчук Паранька і на протязі одного місяця ми вже грали марш « Дівка в сінях стояла» і вальс «Маєва нічка» .▼

Як відомо всім українцям що на Україні з давна прийнять в пізню осінь молодь справляє Андріївський вечір, а що наш керівний апарат як і дерегент , а також голова нашого гуртка носять ім’я Андрея , то нас кількох настоюваси щоби навчитись «Многая літа» і ми в числі 16 чоловік в ночі прибули до хати Харкавого А. зробили несподіванку і відіграли «Многая літа» і також пішли до Нового села відіграли многа літа Кокодинському так як він теж носить ім’я Андрія .▼

Наша оркестра села Гниличок вщепила в людей заохоту до музики не тільки в рідному селі ,але в навколишніх селах. Наша оркестра вперше виступала на коперативному святі в повітовім місті Збараж 29/11 1930 року, в той час вона була першою в Збаразькому повіті .▼

Однак не подобалось під судникам і в жовтню місяці 1930 року зіслали в село Гнилички вуланів котрі тяжко побили селян , а також побили інструменти духового оркестру найтяжче потерпіли слідующі оркестранти : Харкавий Андрей , Осадчук Григорій , Луб’янський Павло , Ваврух Теодор , Рудик Михайло .▼

Не зважаючи на таку важку кару з сторони уряду польської держави наше громадянство ще більше одержало запал зробили збори громадян як робити дальше , всі громадяни з завзяттям зложили датки на закуп нових інструментів духового оркестру . Жертви складали не тільки оркестранти а й по сторонні люди нашого села і сусіцьких сіл , в знак пошани нашого сильного духу «Наша дума наша пісня не вмре не загине» 17 лютого 1931 року оркестранти мене виселають до Львова для закупу нових інструментів і так гурток оркестри був зорганізований поновно під керівництвом Кокодиньського Андрія , як і в час навчання гри на інструментах рівнож підготовив на місце дерегента з поміж нашого гуртка Осадчука Григорія Івановича.▼

В світлий день 17 вересня 1939 року наші західні землі україни стали освободжені червоною армією від панської польщі.▼

Наша духова оркестра стала в новий шлях життя і 32 роковину великого жовтня вже наша оркестра заграла мелодії радянських композиторів . в 1944 році наша оркестра була зорганізована під керівництвом Осадчука Григорія і пішла з інструментами в червону армію де підтримувала дух і бадьорість наших воїнів , для скорішого освободження наших і братських земель від гітлерівської окупації .▼

Після війни знов в селі зорганізовано з нових сил оркестрантів 7.01 1946 року наша оркестра брала участь на першім зїзді передовиків сільського господарства в обласнім центі м. Тернополя. В дальшому наш дерегент Осадчук Григорій вибув з нашого села і керівником оркестри зараз зав клубу Зозуля Євген Ількович котрий зорганізував поповненя музикантів з молодих людей . Наш оркестральний колектив бере участь в районних фестинах молоді в державних святах вшануванню пам’яті знатних людей .▼

Наша оркестра села Гниличок вже існує 37 років 27.09 1966 року і я як основатель баю діти до нашої мети вільної держави. ▼

Возьний Василь.▼