Гнилички: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
стильові правлення, оформлення
Рядок 23:
| lat_deg = 49 || lat_min = 39 || lat_sec = 54
| lon_deg = 26 || lon_min = 5 || lon_sec = 53
| адреса = 47811, с. Нове Село, вул. І. Франка, 46
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=31541 Гнилички]
| прапор =
Рядок 43:
[[1882]] [[Москвофіли|москвофіл]] о. [[Наумович Іван Григорович|Іван Наумович]] пообіцяв жителям Гнилички призначити православного священика, через це багатьох мешканців звинувачено в переході на [[православ'я]], що за часів [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] вважали державною зрадою (насправді у селі не було жодного православного).
 
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Луг», кооперативакооператив.
Короткий нарис про історію духаваго оркестру села Гнилички
Підіволочиського р-ну Тернопільської області
 
Короткий нарис про історію духавагодухового оркестру села Гнилички Підіволочиського р-ну Тернопільської області.
Про старовину нашого села пережилі люди не залишили пам´яті про початки нашого села, тілька після скасування панщизняного ладу село залишилось без сільварку (магазину) , вся земля була передана в руки селян.
В 1848 року земля була розділена несправедливо , тому як було видно вже у 80 роках поза минулого століття ,що були багатші і бідніші селянські господарства, закони Австрійської держави були такі , що голова господарства мав свої права, що на одну дитину виділяв з свого майна, а другу половину розділяв не одномірно поміж остальними дітьми яких було 2-10 . Тим самим в селі зародилась біднота.
Однак треба сказати, що ще в той час в селі не було школи, але вже було понад 20 господарств, що вміли читати кирилицю. Першу школу побудували 1888 р. Першим учителем був Чирский , до школи почав організовувати не тільки ту молодь котра належала по своїх роках, але навіть старших понад 14- літ котрі почали ходити до школи .
В цей час 80 - 90 років і на початку ХХ століття на поділю побував наш поет каменяр революціонер Іван Якович Франко, а також був в Новім селі, тому в Тернопільщині та на Збаражчині. Громадянство було ідеями поета революціонера Івана Франка, а наше село з окрема стало прогресивне .
Вже до першої світової війни в нашому селі був зорганізований аматорський гурток котрий відігра виставу І. Франка «Украдене щастя» та Квітки-Ословяненко «Сватання на Гончарівці» і концерт в чесь роковин Т. Г. Шевченка.
Світова і громадянська війна перешкодила дальшому розвитку освітнього життя, однак зараз після війни західні землі україни були прилученні до Польщі , в той час ріст молоді почав знову братись до освітнього життя , тодішня інтелекція не допущена була до роботи в Польські державі, прогресивні інтелігенти почали працювати на ниві освітньо-кооперативного життя .
В той час на початку 1929 р. в Новосільщину прибув зубний лікар Кокдиньский Андрій, цей лікар кроме своєї спеціальності він ще був музикантом умів грати на кількох інструментах , а також знав ноти, почав цікавитися окружними селами Новосільщини де булоб можна втілити сві музикальний талант.
На початку місяця вересня 1929 р. він зібрав збори селян с. Гнилички та пояснив свої зауваження що в с. Гнилички є аматорський гурток під керівництвом Ярослава Довганя , хор під керівництвом Григорія Осадчука ,комітет будови Народного дому то до цього як то було гарно коли б ми зорганізували духовий оркестр.
Вправді в цей час в Польські державі як раз повстала бути кріза господарська , ціни на зерно впали з 50 зол. До17 зол. За 1 центнер за оркестр треба було заплатити 2710 зол. або 170 центнерів пшениці , на таку суму не було бажаючих ,однак перші охочі були заможні силяни.
До тих перших ініціаторів належали слідуючі громадяни
1. Харкавий Андрій 25
2. Довгань Ярослав 25
3. Любянський Павло 25
4. Ратушовий Костянтин 25
5. Рудик Михайло 25
6. Осадчук Григорій 25
7. Зозуля Іван 25
8. Проник Михайло 25
9. Литвин Володимир 25
10. Яроцкий Марко 25
 
Про старовину нашого села пережилі люди не залишили пам´'яті про початки нашого села, тількатільки після скасування панщизняного ладу село залишилось без сільварку (магазину) , вся земля була передана в руки селян.
Втих людей була думка солідарності і запросили і запросили до свого гуртка більше музикальних людей, без різних соціально-економічних обставин котрі в цей час були в Польські державі
В 1848 року земля була розділена несправедливо , тому як було видно вже у 80 роках поза минулого століття , що були багатші і бідніші селянські господарства, закони Австрійської держави були такі , що голова господарства мав свої права, що на одну дитину виділяв з свого майна, а другу половину розділяв не одномірно поміж остальними дітьми яких було 2-10 . Тим самим в селі зародилась біднота.
Литвина Онофрея 10
Однак треба сказати, що ще в той час в селі не було школи, але вже було понад 20 господарств, що вміли читати кирилицю. Першу школу побудували 1888  р. Першим учителем був Чирский , до школи почав організовувати не тільки ту молодь котра належала по своїх роках, але навіть старших понад 14- літ котрі почали ходити до школи .
Вольного Василя 5
В цей час 80 - — 90 років і на початку ХХ століття на поділю побував наш поет каменяр революціонер Іван Якович Франко, а також був в Новім селі, тому в Тернопільщині та на Збаражчині. Громадянство було ідеями поета революціонера Івана Франка, а наше село з окрема стало прогресивне .
Зазулю Степана 10
Вже до першої світової війни в нашому селі був зорганізований аматорський гурток котрий відігра виставу І. Франка «Украдене щастя» та Квітки-Ословяненко «Сватання на Гончарівці» і концерт в чесь роковин Т.  Г.  Шевченка.
Снігура Якова 20
Яроцкого Івана 10
Вавруха Теодора 10
 
Світова і громадянська війна перешкодила дальшому розвитку освітнього життя, однак зараз після війни західні землі україни були прилученні до Польщі , в той час ріст молоді почав знову братись до освітнього життя , тодішня інтелекція не допущена була до роботи в Польські державі, прогресивні інтелігенти почали працювати на ниві освітньо-кооперативного життя .
На зборах об’єднались в одно музикальне товариство. І вислали до Львова на закуп інструментів дерегенти організатора доктора Кокодинського Андрея і Вольного Василя 27 вересня 1929 року привезли інструменти до хати Андрея Харкавого . Перші збори зробили і обрали управу гуртка музикально.Головою обрали гаркавого Андрея , дерегентом доктор Кокодинський Андрей і кастром Вольного Василя .
В той час на початку 1929  р. в Новосільщину прибув зубний лікар Кокдиньский Андрій, цей лікар кроме своєї спеціальності він ще був музикантом умів грати на кількох інструментах , а також знав ноти, почав цікавитися окружними селами Новосільщини де булоб можна втілити сві музикальний талант.
У Львові виплатили готівкою 710 зол. ,а 2000 зол . підписали векслі Харкавий Андрій ,Вольний Василь і жирував доктор Кокодинський Андрей.
На початку місяця вересня 1929  р. він зібрав збори селян с. Гнилички та пояснив свої зауваження що в с. Гнилички є аматорський гурток під керівництвом Ярослава Довганя , хор під керівництвом Григорія Осадчука , комітет будови Народного дому то до цього як то було гарно коли б ми зорганізували духовий оркестр.
Слід сказати ,що Яремчика Ізидора приняли до складу оркестри без грошей так як він був 14 літнім хлопцем круглий сирота, зразу він бив на лінслі , пізніше грав на корнеті , а згодом грав ролі у виставах, так що з мало духового оркестра став артистом оперного театру нашої столиці м. Києва .
Треба сказати правду ,що в нашому селі був сильний дух нашого поета революціонера Івана Франка , що в єдності , сила народу , і ніхто не знайшов сили щоби розбити ту спільну єдність людей , в правді не було гордості в сильніших економічно , а також не було заздрості в бідніших до сильніших.
Можна пізнати при розподілі фінансів на закуп інструментів багатіші підписали по 25 долярів були по 10 -8 -5 а Яремчук нічого не давав як сирота без грошей.
При розподілі інструментів то було без різниці скільки хто вложив , чи інструмент коштував 130 золотих чи 500 золотих то він називався наш спільний інструмент , наша спільна власність , кожний слідив як хто утримує інструмент.
Хату для навчання відпустила старенька жінка Бородавчук Паранька і на протязі одного місяця ми вже грали марш « Дівка в сінях стояла» і вальс «Маєва нічка» .
Як відомо всім українцям що на Україні з давна прийнять в пізню осінь молодь справляє Андріївський вечір, а що наш керівний апарат як і дерегент , а також голова нашого гуртка носять ім’я Андрея , то нас кількох настоюваси щоби навчитись «Многая літа» і ми в числі 16 чоловік в ночі прибули до хати Харкавого А. зробили несподіванку і відіграли «Многая літа» і також пішли до Нового села відіграли многа літа Кокодинському так як він теж носить ім’я Андрія .
Наша оркестра села Гниличок вщепила в людей заохоту до музики не тільки в рідному селі ,але в навколишніх селах. Наша оркестра вперше виступала на коперативному святі в повітовім місті Збараж 29/11 1930 року, в той час вона була першою в Збаразькому повіті .
Однак не подобалось під судникам і в жовтню місяці 1930 року зіслали в село Гнилички вуланів котрі тяжко побили селян , а також побили інструменти духового оркестру найтяжче потерпіли слідующі оркестранти : Харкавий Андрей , Осадчук Григорій , Луб’янський Павло , Ваврух Теодор , Рудик Михайло .
Не зважаючи на таку важку кару з сторони уряду польської держави наше громадянство ще більше одержало запал зробили збори громадян як робити дальше , всі громадяни з завзяттям зложили датки на закуп нових інструментів духового оркестру . Жертви складали не тільки оркестранти а й по сторонні люди нашого села і сусіцьких сіл , в знак пошани нашого сильного духу «Наша дума наша пісня не вмре не загине» 17 лютого 1931 року оркестранти мене виселають до Львова для закупу нових інструментів і так гурток оркестри був зорганізований поновно під керівництвом Кокодиньського Андрія , як і в час навчання гри на інструментах рівнож підготовив на місце дерегента з поміж нашого гуртка Осадчука Григорія Івановича.
В світлий день 17 вересня 1939 року наші західні землі україни стали освободжені червоною армією від панської польщі.
Наша духова оркестра стала в новий шлях життя і 32 роковину великого жовтня вже наша оркестра заграла мелодії радянських композиторів . в 1944 році наша оркестра була зорганізована під керівництвом Осадчука Григорія і пішла з інструментами в червону армію де підтримувала дух і бадьорість наших воїнів , для скорішого освободження наших і братських земель від гітлерівської окупації .
Після війни знов в селі зорганізовано з нових сил оркестрантів 7.01 1946 року наша оркестра брала участь на першім зїзді передовиків сільського господарства в обласнім центі м. Тернополя. В дальшому наш дерегент Осадчук Григорій вибув з нашого села і керівником оркестри зараз зав клубу Зозуля Євген Ількович котрий зорганізував поповненя музикантів з молодих людей . Наш оркестральний колектив бере участь в районних фестинах молоді в державних святах вшануванню пам’яті знатних людей .
Наша оркестра села Гниличок вже існує 37 років 27.09 1966 року і я як основатель баю діти до нашої мети вільної держави.
 
Вправді в цей час в Польські державі як раз повстала бути кріза господарська , ціни на зерно впали з 50 зол. До17До 17 зол. За 1 центнер за оркестр треба було заплатити 2710 зол. або 170 центнерів пшениці , на таку суму не було бажаючих охочих, однак перші охочі були заможні силяниселяни.
До тих перших ініціаторів належали слідуючітакі громадяни
1. Харкавий Андрій 25
2. Довгань Ярослав 25
3. Любянський Павло 25
4. Ратушовий Костянтин 25
5. Рудик Михайло 25
6. Осадчук Григорій 25
7. Зозуля Іван 25
8. Проник Михайло 25
9. Литвин Володимир 25
10. Яроцкий Марко 25
 
Втих людей була думка солідарності і запросили і запросили до свого гуртка більше музикальних людей, без різних соціально-економічних обставин котрі в цей час були в Польські державі
Литвина Онофрея 10
Вольного Василя 5
Зазулю Степана 10
Снігура Якова 20
Яроцкого Івана 10
Вавруха Теодора 10
 
На зборах об’єдналисьоб'єднались в одно музикальне товариство. І вислали до Львова на закуп інструментів дерегентидиригента організатора доктора Кокодинського Андрея і Вольного Василя 27 вересня 1929 року привезли інструменти до хати Андрея Харкавого . Перші збори зробили і обрали управу гуртка музикально. Головою обрали гаркавого Андрея , дерегентомдиригентом доктор Кокодинський Андрей і кастром Вольного Василя .
У Львові виплатили готівкою 710 зол. , а 2000 зол . підписали векслі Харкавий Андрій , Вольний Василь і жирував доктор Кокодинський Андрей.
Слід сказати , що Яремчика Ізидора принялиприйняли до складу оркестри без грошей так як він був 14 літнім хлопцем круглий сирота, зразу він бив на лінслі , пізніше грав на корнеті , а згодом грав ролі у виставах, так що з мало духового оркестраоркестру став артистом оперного театру нашої столиці м. Києва .
Треба сказати правду , що в нашому селі був сильний дух нашого поета революціонера Івана Франка , що в єдності , сила народу , і ніхто не знайшов сили щоби розбити ту спільну єдність людей , в правді не було гордості в сильніших економічно , а також не було заздрості в бідніших до сильніших.
Можна пізнати при розподілі фінансів на закуп інструментів багатіші підписали по 25 долярівдоларів були по 10 -8−8 -5−5 а Яремчук нічого не давав як сирота без грошей.
 
При розподілі інструментів то було без різниці скільки хто вложив , чи інструмент коштував 130 золотих чи 500 золотих то він називався наш спільний інструмент , наша спільна власність , кожний слідив як хто утримує інструмент.
1966 рік
Хату для навчання відпустила старенька жінка Бородавчук Паранька і на протязі одного місяця ми вже грали марш « Дівка в сінях стояла» і вальс «Маєва нічка» .
Возьний Василь.
Як відомо всім українцям що на Україні з давна прийнять в пізню осінь молодь справляє Андріївський вечір, а що наш керівний апарат як і дерегент диригент, а також голова нашого гуртка носять ім’яім'я Андрея , то нас кількох настоюваси щоби навчитись «Многая літа» і ми в числі 16 чоловік в ночі прибули до хати Харкавого А. зробили несподіванку і відіграли «Многая літа» і також пішли до Нового села відіграли многа літа Кокодинському так як він теж носить ім’яім'я Андрія .
 
Наша оркестра села Гниличок вщепила в людей заохоту до музики не тільки в рідному селі , але в навколишніх селах. Наша оркестра вперше виступала на коперативному святі в повітовім місті Збараж 29/11 1930 року, в той час вона була першою в Збаразькому повіті .
Однак не подобалось під судникам і в жовтню місяці 1930 року зіслали в село Гнилички вуланів котрі тяжко побили селян , а також побили інструменти духового оркестру найтяжче потерпіли слідующітакі оркестранти : Харкавий Андрей , Осадчук Григорій , Луб’янськийЛуб'янський Павло , Ваврух Теодор , Рудик Михайло .
Не зважаючи на таку важку кару з сторони уряду польської держави наше громадянство ще більше одержало запал зробили збори громадян як робити дальше , всі громадяни з завзяттям зложили датки на закуп нових інструментів духового оркестру . Жертви складали не тільки оркестранти а й по сторонні люди нашого села і сусіцькихсусідських сіл , в знак пошани нашого сильного духу «Наша дума наша пісня не вмре не загине» 17 лютого 1931 року оркестранти мене виселають до Львова для закупу нових інструментів і так гурток оркестри був зорганізований поновно під керівництвом Кокодиньського Андрія , як і в час навчання гри на інструментах рівнож підготовив на місце дерегента диригента з поміж нашого гуртка Осадчука Григорія Івановича.
В світлий день 17 вересня 1939 року наші західні землі україниУкраїни стали освободжені червоною армією від панської польщіПольщі.
Наша духова оркестра стала в новий шлях життя і 32 роковину великого жовтня вже наша оркестра заграла мелодії радянських композиторів . вУ 1944 році наша оркестра була зорганізована під керівництвом Осадчука Григорія і пішла з інструментами в червону армію де підтримувала дух і бадьорість наших воїнів , для скорішого освободження наших і братських земель від гітлерівської окупації .
Після війни знов ву селі зорганізованоорганізовано з нових сил оркестрантів. 7.01 1946 року нашаоркестр оркестра бралабрав участь на першім зїздіз'їзді передовиків сільського господарства в обласнім центі м. Тернополя. В дальшому наш дерегентдиригент Осадчук Григорій вибув з нашого села і керівником оркестри зараз зав клубу Зозуля Євген Ількович котрий зорганізував поповненяпоповнення музикантів з молодих людей . Наш оркестральний колектив бере участь в районних фестинах молоді в державних святах вшануванню пам’ятіпам'яті знатних людей .
Наша оркестраОркестр села Гниличок вже існує 37 років 27.09 1966 року і я як основатель баю діти до нашої мети вільної держави.
<!--1966 рік Возьний Василь.-->
 
== Пам'ятки ==
Рядок 105 ⟶ 104:
 
Встановлено пам'ятні знаки:
 
* на честь скасування панщини
* боротьби за тверезість.
Рядок 117 ⟶ 115:
У Гниличках народилися:
 
* громадська діячка Бутера Неоніла-Наталка (з дому -&nbsp;— Трач; 06.10.1926 -&nbsp;— 06.10.1976, м. Торонто, Канада) -&nbsp;— громадська діячка. Закінчила Тернопільську українську гімназію (1944), навчалася на медичному факультеті у Львові, Мюнхенськім університеті (Німеччина). Згодом емігрувала до Канади, де займалася культурно-освітньою та громадською діяльністю. Авторка публікацій у пресі, зокрема спогадів про Тернопільську гімназію.
* літе­ратор, о. В. Пилипчук.
* класичний філолог і педагог [[Василь Стецюк]] (1910–1975), дійсний член НТШ (довголітній секретар його Гол. Ради).