Гнилички: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
стильові правлення, оформлення |
||
Рядок 23:
| lat_deg = 49 || lat_min = 39 || lat_sec = 54
| lon_deg = 26 || lon_min = 5 || lon_sec = 53
| адреса = 47811, с. Нове Село, вул. І. Франка, 46
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=31541 Гнилички]
| прапор =
Рядок 43:
[[1882]] [[Москвофіли|москвофіл]] о. [[Наумович Іван Григорович|Іван Наумович]] пообіцяв жителям Гнилички призначити православного священика, через це багатьох мешканців звинувачено в переході на [[православ'я]], що за часів [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] вважали державною зрадою (насправді у селі не було жодного православного).
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Луг»,
Короткий нарис про історію духаваго оркестру села Гнилички ▼
▲
Про старовину нашого села пережилі люди не залишили пам´яті про початки нашого села, тілька після скасування панщизняного ладу село залишилось без сільварку (магазину) , вся земля була передана в руки селян.▼
В 1848 року земля була розділена несправедливо , тому як було видно вже у 80 роках поза минулого століття ,що були багатші і бідніші селянські господарства, закони Австрійської держави були такі , що голова господарства мав свої права, що на одну дитину виділяв з свого майна, а другу половину розділяв не одномірно поміж остальними дітьми яких було 2-10 . Тим самим в селі зародилась біднота. ▼
Однак треба сказати, що ще в той час в селі не було школи, але вже було понад 20 господарств, що вміли читати кирилицю. Першу школу побудували 1888 р. Першим учителем був Чирский , до школи почав організовувати не тільки ту молодь котра належала по своїх роках, але навіть старших понад 14- літ котрі почали ходити до школи .▼
В цей час 80 - 90 років і на початку ХХ століття на поділю побував наш поет каменяр революціонер Іван Якович Франко, а також був в Новім селі, тому в Тернопільщині та на Збаражчині. Громадянство було ідеями поета революціонера Івана Франка, а наше село з окрема стало прогресивне .▼
Вже до першої світової війни в нашому селі був зорганізований аматорський гурток котрий відігра виставу І. Франка «Украдене щастя» та Квітки-Ословяненко «Сватання на Гончарівці» і концерт в чесь роковин Т. Г. Шевченка.▼
Світова і громадянська війна перешкодила дальшому розвитку освітнього життя, однак зараз після війни західні землі україни були прилученні до Польщі , в той час ріст молоді почав знову братись до освітнього життя , тодішня інтелекція не допущена була до роботи в Польські державі, прогресивні інтелігенти почали працювати на ниві освітньо-кооперативного життя .▼
В той час на початку 1929 р. в Новосільщину прибув зубний лікар Кокдиньский Андрій, цей лікар кроме своєї спеціальності він ще був музикантом умів грати на кількох інструментах , а також знав ноти, почав цікавитися окружними селами Новосільщини де булоб можна втілити сві музикальний талант.▼
На початку місяця вересня 1929 р. він зібрав збори селян с. Гнилички та пояснив свої зауваження що в с. Гнилички є аматорський гурток під керівництвом Ярослава Довганя , хор під керівництвом Григорія Осадчука ,комітет будови Народного дому то до цього як то було гарно коли б ми зорганізували духовий оркестр.▼
Вправді в цей час в Польські державі як раз повстала бути кріза господарська , ціни на зерно впали з 50 зол. До17 зол. За 1 центнер за оркестр треба було заплатити 2710 зол. або 170 центнерів пшениці , на таку суму не було бажаючих ,однак перші охочі були заможні силяни.▼
До тих перших ініціаторів належали слідуючі громадяни▼
1. Харкавий Андрій 25▼
2. Довгань Ярослав 25▼
3. Любянський Павло 25▼
4. Ратушовий Костянтин 25▼
5. Рудик Михайло 25 ▼
6. Осадчук Григорій 25▼
7. Зозуля Іван 25▼
8. Проник Михайло 25▼
9. Литвин Володимир 25▼
10. Яроцкий Марко 25 ▼
▲Про старовину нашого села пережилі люди не залишили пам
Втих людей була думка солідарності і запросили і запросили до свого гуртка більше музикальних людей, без різних соціально-економічних обставин котрі в цей час були в Польські державі ▼
▲В 1848 року земля була розділена несправедливо
Литвина Онофрея 10▼
▲Однак треба сказати, що ще в той час в селі не було школи, але вже було понад 20 господарств, що вміли читати кирилицю. Першу школу побудували 1888
Вольного Василя 5▼
▲В цей час 80
Зазулю Степана 10▼
▲Вже до першої світової війни в нашому селі був зорганізований аматорський гурток котрий відігра виставу І. Франка «Украдене
Снігура Якова 20▼
Яроцкого Івана 10▼
Вавруха Теодора 10▼
▲Світова і громадянська війна перешкодила дальшому розвитку освітнього життя, однак зараз після війни західні землі україни були прилученні до Польщі
На зборах об’єднались в одно музикальне товариство. І вислали до Львова на закуп інструментів дерегенти організатора доктора Кокодинського Андрея і Вольного Василя 27 вересня 1929 року привезли інструменти до хати Андрея Харкавого . Перші збори зробили і обрали управу гуртка музикально.Головою обрали гаркавого Андрея , дерегентом доктор Кокодинський Андрей і кастром Вольного Василя .▼
▲В той час на початку 1929
У Львові виплатили готівкою 710 зол. ,а 2000 зол . підписали векслі Харкавий Андрій ,Вольний Василь і жирував доктор Кокодинський Андрей.▼
▲На початку місяця вересня 1929
Слід сказати ,що Яремчика Ізидора приняли до складу оркестри без грошей так як він був 14 літнім хлопцем круглий сирота, зразу він бив на лінслі , пізніше грав на корнеті , а згодом грав ролі у виставах, так що з мало духового оркестра став артистом оперного театру нашої столиці м. Києва .▼
Треба сказати правду ,що в нашому селі був сильний дух нашого поета революціонера Івана Франка , що в єдності , сила народу , і ніхто не знайшов сили щоби розбити ту спільну єдність людей , в правді не було гордості в сильніших економічно , а також не було заздрості в бідніших до сильніших.▼
Можна пізнати при розподілі фінансів на закуп інструментів багатіші підписали по 25 долярів були по 10 -8 -5 а Яремчук нічого не давав як сирота без грошей.▼
При розподілі інструментів то було без різниці скільки хто вложив , чи інструмент коштував 130 золотих чи 500 золотих то він називався наш спільний інструмент , наша спільна власність , кожний слідив як хто утримує інструмент.▼
Хату для навчання відпустила старенька жінка Бородавчук Паранька і на протязі одного місяця ми вже грали марш « Дівка в сінях стояла» і вальс «Маєва нічка» .▼
Як відомо всім українцям що на Україні з давна прийнять в пізню осінь молодь справляє Андріївський вечір, а що наш керівний апарат як і дерегент , а також голова нашого гуртка носять ім’я Андрея , то нас кількох настоюваси щоби навчитись «Многая літа» і ми в числі 16 чоловік в ночі прибули до хати Харкавого А. зробили несподіванку і відіграли «Многая літа» і також пішли до Нового села відіграли многа літа Кокодинському так як він теж носить ім’я Андрія .▼
Наша оркестра села Гниличок вщепила в людей заохоту до музики не тільки в рідному селі ,але в навколишніх селах. Наша оркестра вперше виступала на коперативному святі в повітовім місті Збараж 29/11 1930 року, в той час вона була першою в Збаразькому повіті .▼
Однак не подобалось під судникам і в жовтню місяці 1930 року зіслали в село Гнилички вуланів котрі тяжко побили селян , а також побили інструменти духового оркестру найтяжче потерпіли слідующі оркестранти : Харкавий Андрей , Осадчук Григорій , Луб’янський Павло , Ваврух Теодор , Рудик Михайло .▼
Не зважаючи на таку важку кару з сторони уряду польської держави наше громадянство ще більше одержало запал зробили збори громадян як робити дальше , всі громадяни з завзяттям зложили датки на закуп нових інструментів духового оркестру . Жертви складали не тільки оркестранти а й по сторонні люди нашого села і сусіцьких сіл , в знак пошани нашого сильного духу «Наша дума наша пісня не вмре не загине» 17 лютого 1931 року оркестранти мене виселають до Львова для закупу нових інструментів і так гурток оркестри був зорганізований поновно під керівництвом Кокодиньського Андрія , як і в час навчання гри на інструментах рівнож підготовив на місце дерегента з поміж нашого гуртка Осадчука Григорія Івановича.▼
В світлий день 17 вересня 1939 року наші західні землі україни стали освободжені червоною армією від панської польщі.▼
Наша духова оркестра стала в новий шлях життя і 32 роковину великого жовтня вже наша оркестра заграла мелодії радянських композиторів . в 1944 році наша оркестра була зорганізована під керівництвом Осадчука Григорія і пішла з інструментами в червону армію де підтримувала дух і бадьорість наших воїнів , для скорішого освободження наших і братських земель від гітлерівської окупації .▼
Після війни знов в селі зорганізовано з нових сил оркестрантів 7.01 1946 року наша оркестра брала участь на першім зїзді передовиків сільського господарства в обласнім центі м. Тернополя. В дальшому наш дерегент Осадчук Григорій вибув з нашого села і керівником оркестри зараз зав клубу Зозуля Євген Ількович котрий зорганізував поповненя музикантів з молодих людей . Наш оркестральний колектив бере участь в районних фестинах молоді в державних святах вшануванню пам’яті знатних людей .▼
Наша оркестра села Гниличок вже існує 37 років 27.09 1966 року і я як основатель баю діти до нашої мети вільної держави. ▼
▲
▲Втих людей була думка солідарності і запросили і запросили до свого гуртка більше музикальних людей, без різних
▲На зборах
▲У Львові виплатили готівкою 710 зол.
▲Слід сказати
▲Треба сказати правду
▲Можна пізнати при розподілі фінансів на закуп інструментів багатіші підписали по 25
▲При розподілі інструментів то було без різниці скільки хто вложив
▲Хату для навчання відпустила старенька жінка Бородавчук Паранька і на протязі одного місяця ми вже грали марш « Дівка в сінях стояла» і вальс «Маєва нічка»
Возьний Василь.▼
▲Як відомо всім українцям що на Україні з давна прийнять в пізню осінь молодь справляє Андріївський вечір, а що наш керівний апарат як і
▲Наша оркестра села Гниличок вщепила в людей заохоту до музики не тільки в рідному селі
▲Однак не подобалось під судникам і в жовтню місяці 1930 року зіслали в село Гнилички вуланів котрі тяжко побили селян
▲Не зважаючи на таку важку кару з сторони уряду польської держави наше громадянство ще більше одержало запал зробили збори громадян як робити дальше
▲В світлий день 17 вересня 1939 року наші західні землі
▲Наша духова оркестра стала в новий шлях життя і 32 роковину великого жовтня вже наша оркестра заграла мелодії радянських композиторів
▲Після війни знов
▲
▲<!--1966 рік Возьний Василь.-->
== Пам'ятки ==
Рядок 105 ⟶ 104:
Встановлено пам'ятні знаки:
* на честь скасування панщини
* боротьби за тверезість.
Рядок 117 ⟶ 115:
У Гниличках народилися:
* громадська діячка Бутера Неоніла-Наталка (з дому
* літератор, о. В. Пилипчук.
* класичний філолог і педагог [[Василь Стецюк]] (1910–1975), дійсний член НТШ (довголітній секретар його Гол. Ради).
|