Луна (акустичне явище): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 13:
За запізненням луни, знаючи [[швидкість звуку]] в повітрі, можна виміряти віддаль до перешкоди. Це застосовується в методі [[ехолокація|ехолокації]].
Говорячи про сприйняття луни [[слух|органами слуху]], слід мати на увазі, що людське вухо не здатне розрізнити відбитий сигнал від оригінального, якщо затримка між цими сигналами є меншою за 1/10 секунди. Тому ефект луни при швидкості звуку 343 м/с при температурі 20 °C сприймається лише тоді, коли об'єкт відбиття буде знаходитися на віддалі не менше ніж 16,2 м від джерела звуку. При меншій затримці звичайно говорять про [[реверберація|реверберацію]].
Луна є істотною перешкодою для аудіозапису. Тому стіни в студіях звукозапису звичайно обладнуються звуковбирними екранами з м'яких або ребристих матеріалів, що поглинають звук. Принцип їхньої роботи полягає в тому, що звукова хвиля, потрапляючи на таку поверхню, не відбивається, а загасає усередині за рахунок грузлого тертя газу. Цьому особливо сприяють пористі поверхні виконані у вигляді пірамід, тому що навіть відбиті хвилі перевипромінюються вглиб западини між пірамідами й додатково послабляються при кожнім наступному відбитті.
| |||